— Добрий день.

Маленький чоловічок, схожий на головбуха, вийшов наперед. Він досі крутив у руках «маґнум»:

— Чи ви Ґлендон Бейтман, Лоусон Андервуд, Стюарт Редман і Ральф Брентнер?

— Слухай, дурню, — сказав Ральф, — ти рахувати вмієш?

Хтось гигикнув. Головбух почервонів.

— Хто відсутній?

Ларрі сказав:

— Зі Стю стався нещасний випадок дорогою. І я абсолютно переконаний, що він станеться і з вами, якщо ви не припините гратися цим пістолетом.

Знову почувся притишений сміх. Головбух засунув пістолет за пояс своїх широких сірих штанів, від чого став ще смішнішим: просто Волтер Мітті[194], який мріє стати бандитом.

— Мене звати Пол Берлсон, — відрекомендувався він. — І я уповноважений заарештувати вас і віддати вам наказ іти зі мною.

— Чиїм іменем? — одразу спитав Ґлен.

Берлсон зневажливо глянув на нього… тільки до зневаги додавалося щось іще.

— Вам відомо, від чийого імені я до вас звертаюся!

— Ну так скажіть.

Але Берлсон нічого не сказав.

— Вам страшно? — спитав його Ґлен. Він подивився на всіх вісьмох. — Вам так страшно, що навіть імені його не можете вимовити? Ну тоді я скажу за вас. Його звати Рендалл Флеґґ, також його прозивають темним чоловіком, високим чоловіком, Ходаком. Хто-небудь із вас його так називає? — голос його здійнявся до високих, чистих октав гніву. Деякі з озброєних тривожно перезирнулися, а Берлсон відсахнувся на крок. — Називайте його Вельзевул, бо і це теж його ім’я. Називайте його Ньярлахотеп[195], Ахаз[196] і Астарот[197]. Називайте його Р’єлах[198], Сет[199] і Анубіс[200]. Ім’я йому легіон, він виходець із пекла — і ви цілуєте його в зад.

Його голос знову перейшов на розмовну тональність, Ґлен невимушено всміхнувся.

— Ну, просто я подумав, що з цього варто почати…

— Хапайте їх, — сказав Берлсон. — Хапайте і стріляйте в першого, хто спробує втекти.

Якусь дивну мить ніхто не поворухнувся — і Ларрі подумав: «Вони цього не зроблять, вони бояться нас так само, як і ми їх, навіть більше, хоча й мають зброю».