Ніхто так не натерпівся страху, як Хрущов. Сталін винищив усіх виконавців терору – Хрущов теж мав піти під ніж, і чудово це розумів. Він та ще Каганович стали винятками. Друга причина: Хрущов разом зі своїми прісними після «викриття злочинів Сталіна» тримав усіх номенклатурників вищого калібру «за зябра». Будь-кого в будь-який момент можна було звинуватити у співучасті у репресіях. А документи, де стояли його підписи на розстріли десятків тисяч людей, Микита Сергійович доручив Іванові Сєрову з архівів акуратненько вилучити й спалити…

ХХ з’їзд партії дуже влучно охарактеризував Віктор Суворов: «Сенс того, що відбувалося на тому історичному з’їзді: банда людожерів на своїй сходці списала загальні гріхи на мертвого пахана. Після ритуальної очисної церемонії людожери з новими силами взялася за улюблену справу – людожерство. На злодійському зібранні під назвою ХХ з’їзд КПРС сталінські кати, залиті по вуха народною кров’ю, запевняли один одного, що вони нічого не знали. Сталінські лизоблюди раптом осміліли, переповнилися почуттям власної гідності і дружно звалили на Сталіна всі свої злочини, звинуватили покійного вождя в усіх гріхах» [108].

Злочинів вистачало. Ось, наприклад, Угорщина, 1956 рік і кривава купіль, що її влаштували Хрущов та його приятелі Сєров і Жуков. На той момент Микита Сергійович зробив Георгія Костянтиновича міністром оборони, звільнивши з цієї посади Булганіна й пересадивши останнього у крісло голови Ради міністрів, оскільки п’яничка був абсолютно керованим. «Рабом будь-якого лідера» називав його Павло Судоплатов. А Михайло Смиртюков, який був при Булганіну заступником керуючого справами Ради міністрів, називав його «покірливим виконавцем». До речі, товариш Булганін теж (ви вже вибачте, що набридаю такими деталями) був великим любителем мистецтва, тобто балерин та оперних співачок. Але повернемося до Угорщини осені 1956 року.

Основною причиною повстання стало відверте порушення Москвою Паризької мирної угоди 1947 року. Нагадаю, що після війни Австрію було розділено на 4 зони окупації: британську, американську, французьку та радянську. Для забезпечення комунікації зі своєю зоною окупації СРСР дістав право тримати на території Угорщини війська. Але у 1955 році колишні союзники домовилися про об’єднання Австрії у єдину нейтральну країну.

Після цього Кремль мав забрати свої війська з Австрії й відповідно з Угорщини. Але коли Москва чесно виконувала угоди? В Угорщині давно вже за підтримки радянських військ та спецслужб владу захопили місцеві комуністи на чолі з кремлівською маріонеткою, «вірним сталінцем» Матяшом Ракоші.