Сумнівно, що Хмельницький на початку повстання збирався будувати свою державу. Принаймні офіційні документи свідчать, що тоді він мислив свою діяльність у межах Речі Посполитої. Проте стрімкий розвиток подій, можливо, навіть неочікуваний для гетьмана, змусив його творити відповідні інституції державного характеру. Творив він їх, спираючись на інституції реєстрового козацтва, які він знав і які були йому ближчі.

У ході повстання оформилася своєрідна держава — Військо Запорізьке зі своїм полковим устроєм, на чолі якого стояв гетьман з відповідними службами й дорадчими органами. Назвати цю державу «класичною» проблематично.

Так, дещо аморфно виглядала її територія. Вона змінювалася. Як уже говорилося, в 1652 р. московський цар погоджувався взяти Військо Запорізьке з людьми, але (що показово!) без території. Можна говорити, що ця держава нагадувала кочові чи напівкочові державні утворення. Таким, наприклад, було Кримське ханство. Звісно, між останнім і Військом Запорізьким не варто ставити знак рівності. Та все ж схожі риси між ними були.

Воєнно-політичне утворення українського козацтва, сформоване в часи Хмельниччини, можна назвати військом-державою, де була сильна влада гетьмана. Фактично він став воєнним диктатором. У такій державі велику роль відігравала персоніфікована влада. Поки жив Хмельницький, що мав авторитет і непересічні політичні таланти, то вдавалося згладжувати протиріччя й «утримувати єдність».

Такий стан «неоформленості» гетьманської держави змушував її очільника звертатися за допомогою до сильних протекторів. Звідси різного роду союзи, зовнішньополітичні комбінації, до яких вдавався Хмельницький. Таку його політику іменують політикою полівасалітету. Але цей полівасалітет був не стільки ознакою мудрості гетьмана, скільки ознакою слабкості його держави.

Хмельницький, на жаль, більше сил витрачав на те, щоб сконцентрувати в своїх руках владу (майже абсолютну!), а не на те, щоб створити інституції, які б, незалежно від персони правителя, забезпечували функціонування державного організму.

У час смерті Хмельницький полишив несформовану державу. Передача ним гетьманства своєму сину Юрію мало що вирішувала. Юрій Хмельницький, на відміну від свого батька, не мав належного досвіду й авторитету, аби забезпечити відносно нормальне функціонування державного організму Війська Запорізького. Тому незадовго після смерті Богдана Хмельницького настала т. зв. Руїна, яка продемонструвала неефективність інституцій молодої Української держави.

Як можна охарактеризувати цю державу в плані етнічному й соціальному?