То хто такий Хмельницький — герой чи злочинець? А може, як часто це буває, два в одному.
Безперечно, був він людиною талановитою. Зумів піднятися із «низин», зі стану покозаченого шляхтича, до «вершин», коли із ним мусили рахуватися найбільші можновладці Європи. Є сенс говорити про його хитрість, чи навіть «подвійність», уміння приховувати свої справжні наміри, вводити противника в оману. Цим він не раз користався і на війні, і коли доводилося шукати консенсус серед схильної до анархії козацької старшини (а це було ой як нелегко!), й коли провадив переговори із супротивниками. Іноді гетьман вдавався до своєрідного акторства, коли «ставав п’яним» (а справді — що з п’яного візьмеш?). Хоча його вчинки свідчать: свої кроки гетьман добре продумував. Не міг таке робити безпробудний п’яничка. Можливо, акторством були і його пориви гніву. Хотів він тим самим справити відповідне враження на своїх партнерів чи супротивників.
Хмельницький вмів вигравати, але і програвати умів. Навіть у критичних ситуаціях (наприклад, після Берестецької катастрофи) зумів знову піднятися.
Був це «досконалий політик» — людина, яка вміла здобути владу й утримати її. Йому вдавалося майже десять років утримувати в своїх руках гетьманський уряд, який не мав чіткого статусу. Діялося це в надзвичайно складних умовах постійних воєн, внутрішніх протиборств серед козацької старшини, станових протистоянь в українському суспільстві. Безперечно, для цього треба було володіти великим талантом.
Правда, це був талант тактика — не стратега. Хмельницькому вдавалося непогано вирішувати сьогоденні справи, але він нечасто працював на далеку перспективу.
Як Хмельницький скористався своїм талантом? На добро чи зло?
Хоча що таке добро, а що зло?
Чи, може, поставити питання дещо інакше? Наскільки дії Хмельницького були конструктивними? До яких змін привели вони — до змін «прогресивних», що дозволили «його народу» досягнути успіхів, чи навпаки?
Можна виділити дві доленосні події, котрі спровокував Хмельницький і котрі мали важливі наслідки як для народів Європи, так і для соціуму, що існував на землях українських. Це — повстання проти урядових структур Речі Посполитої, яке розпочалося 1648 р., і Переяславська рада 1654 року.
Спробуємо з’ясувати наслідки цих подій як у «широкому», так і у «вузькому» сенсі. Тобто як ці події змінили конфігурацію сил на міжнародній арені і як змінили життя українського суспільства. Під останнім розуміються