У квітні 1657 р. Хмельницький, розуміючи, що йому лишилося жити недовго, зібрав старшинську раду і за її згодою передав владу своєму 16-річному синові Юрію (1641–1685?)[696]. Насправді реальна влада все більше концентрувалася в руках генерального писаря Івана Виговського (1608–1664)[697]. Юрію ж під час свого першого гетьманування довелося відіграти хіба що роль символу «батьківської слави».
Хмельницький помер вранці 6 серпня (27 липня за с. ст.) 1657 р. у Чигирині. Можливо, однією з причин смерті гетьмана було те, що йому повідомили про невдачі Ракоці, на якого він покладав чималі надії в своїх політичних комбінаціях. Він дуже перехвилювався, довідавшись про це. Хмельницького поховали в Суботові, в Іллінській церкві, поряд із похованням його сина Тимоша. Цей храм мав стати родовою усипальницею Хмельницьких.
Проте з часом поховане тіло гетьмана зникло. Яка його доля — не відомо.
Існує дві версії зникнення праху гетьмана. За однією з них, руський воєвода Стефан Чарнецький у 1664 р. напав на Суботів, викопав домовину з тілом Хмельницького, спалив її й попіл вистрілив з гармати[698]. Друга версія гласить, що тіло Богдана було перепоховано його старим другом Лавріном Капустою. Аби не допустити наруги над його прахом, нове місце поховання знало обмежене коло осіб, які з часом загинули, а таємницю забрали з собою в могилу.
Є щось у цих історіях містичне...
Спадок Богдана. Замість післямови
Спадок Богдана.
Замість післямови