ФІОР:

О-о-о, бал, це є бал, це є бал!

О-о-о-о, оце мені є бал!

УСІ: О Фіор, о Фіор, о Фіор, о Фіор!

ФІОР:

У лавах світла масок рій,

Таємних форм предивна ніч

І нерожденних кроїв ліс.

О мармур, у якому спить

Те, в що життя вкладе маестро!

УСІ: Маестро, о маестро, о маестро, о маестро!

ФІОР:

Ідей дивацьких темна тонь —

Тут кожен щось своє наснив.

Прийде і вирізьбить Фіор

З тих снів узір прийдешніх днів!

УСІ: О маестро, о маестро, о маестро, о маестро!

ФІОР: Ага, я бачу, моя моделька вже стоїть на подіумі! Пречудово! Тільки в мене таке враження, parole d’honneur, начебто вона щойно оббігала щонайменше з десяток крамниць. Отут я займу місце разом із князем і княгинею в ролі журі, туди нехай дефілюють замішковані гості по тому, як мішки спадуть... так... отут прошу поставити стільчик... Добре. Щось наче... Щось воно наче? Га?

АЛЬБЕРТИНКА (крізь сон): Нагота...