Етнографи кажуть, що років 150 тому і раніше вважалося недоречним кохатися та, отже, народжувати ще дітей, коли вже самі «дід і баба». А онуки тоді були рано. «А тепер усе інакше, інакше, просто, просто, просто навпаки». (Хто знає, той зрозуміє — 2.) Наш виклик — комфортно увійти в менопаузу і при цьому не втратити добрий настрій, міцні кістки, волосся, здорові судини та, бажано, ще й секс. Або гармонійно почуватися з тим, що є, та якісно жити далі [196]. Як?

Стисла відповідь: поставити себе на перше місце у власному житті й діяти відповідно — не ігнорувати біль і дискомфорт, не панікувати через зміни в тілі, вбиваючись заради інших та роботи, знаходити час і силу піти до лікаря й подбати про себе. Я знаю історію про жінку під 50, яка кілька місяців жила з вагінальною кровотечею, внаслідок якої розвинулася загрозлива для життя анемія, бо востаннє була в гінеколога років 20 тому, та й не хотіла йти, сподіваючись, що «якось буде — багато інших справ». Не робіть так! Бо може вже не бути ніяк.

У романі Лариси Денисенко «Нова стара баба» (мрію про серіал за ним!) 50-річна донька головної героїні повертається додому після років закордонної дипломатичної служби й скаржиться матері, що між ніг свербить — мабуть, то яйця ростуть від такої роботи. А матір розуміє, що то менопауза, в самої таке було, і завважує, що донька покруглішала в талії. Більшість жінок починають відчувати наближення менопаузи після 40-ка, і прощаються з місячними та навіть зі здивуванням зауважують на обличчі прищі чи волосинки ще до 55 років. Добра новина — еволюціоністи чекають, що колись (дуже колись) менопауза наставатиме дедалі пізніше, разом зі збільшенням віку народження першої дитини.

Процес переходу триває років шість, і в цей час буває некомфортно: менструації стають нерегулярними, тривалість циклу та інтенсивність кровотечі змінюються, вага раптом більшає чи меншає, вагіна здається сухою, так що кохатися боляче, кидає в жар удень чи вночі, аж обличчя чи шия пітніють, настрій може стати вразливішим, а сон — гіршим. Тільки не кажіть, що у вас із 16 років так, бо життя бентежне.

Рідко, але буває, що менопауза настає ще до 40 років — через генетичні особливості, автоімунні хвороби, хіміо- чи радіотерапію раку, видалення яєчників або з геть незрозумілих причин. Існує й синдром передчасного виснаження яєчників, коли передчасно закінчуються запаси потенційних яйцеклітин. Приміряю це на себе — раптом менопауза буде в мене через три роки?.. Я налякаюся, звісно, засмучуся, думатиму, де й що зробила не так у способі життя, але #тижбіолог, тому не баритимуся з візитом до своєї лікарки-­гінеколога. І до психотерапевтки.