• вагіна втрачає еластичність, великі й малі статеві губи зазнають атрофії,

• кістки втрачають кальцій і їхня «розбірка» переважає над «збіркою», тож є ризик остеопорозу,

• зростає ризик серцево-­судинних хвороб,

• те саме стосується хвороби Альцгеймера (у чоловіків ризики менші),

• фібробласти шкіри не дуже хочуть працювати в режимі Супер Маріо та утворювати колаген і гіалуронову кислоту — стрімко змінюється шкіра,

• проступають андрогени, які й раніше утворювали наднирники, а тепер їх жодні естрогени не приховують; через це можуть з’являтися волосини на обличчі чи пипках (гірсуїзм), навіть прищі,

• може спостерігатися урогенітальний синдром менопаузи, коли зовнішні статеві органи, уретра, м’язи тазового дна, вагіна і шийка матки зазнають змін, через які стає важко тримати сечу чи боляче кохатися (часто це може спіткати жінок, які підіймали і носили велику вагу — ні, не штангу, бо штангу, зазвичай, знають, як тягати — я про важкі клітчасті окупантські сумки),

• психологічні зміни в менопаузі й після неї бувають різні: поява панічних атак, погіршення сну, розвиток депресії, особливо коли й інші чинники до неї підштовхують: культ молодості в суспільстві, прикре сімейне життя, зміни в роботі та доходах[65] [201]. Ви досі читаєте книгу із серії «Оптимістично про здоров’я».

Ось і час для оптимізму. Багато чому можна дати раду за допомогою спорту, дієти, когнітивно-­поведінкової терапії та медикаментів. Як і в багатьох інших випадках.

Остеопороз. Таке, що одразу жодного дискомфорту, а потім досить пізно щось робити. Щоб не було остеопорозу, потрібно… Ні, не пити соду з сіллю на світанку, стоячи обличчям на схід під пісню про «і маму молоду». Потрібно тягати гантелі й штангу, покинути куріння, їсти 1000–1500 мг кальцію щодня та 400–800 одиниць вітаміну D. Краще, щоб той кальцій був не з таблеток, а з твердого сиру чи капусти пак-­чой (посаджу на пенсії на городі). Якщо людина приймає кортикостероїди, то потрібні окремі рецептурні ліки для запобігання руйнуванню кісток. Я наголошую на рецептурності, щоб нікому не спало на думку відбутися «чарівними» БАДами або «крапельками на травах».

Урогенітальний синдром, негаразди із сечовипусканням і сексом. Місцева гормональна терапія допомагає в більшості випадків. Доповніть її лубрикантами під час сексу — це, до речі, актуально і тим, хто нещодавно народив. Настанови на цьому не акцентують, та використовується ще й терапія для відновлення роботи м’язів тазового дна, йога, вправи Кегеля і стимуляція вібраторами. Кров і молоко, пригадуєте?..