- Ну от, сидів я на низу, вечеряв, бо то ж тяжко цілий день голодним – і тоді почув постріл. Один, поодинокий постріл, а потім тиша. Така страшна, дзвеняча тиша в цілому будинку… І так я почув, що там нікого, окрім мене, немає, що мені аж страшно зробилося, високий суд.

- Що виказала балістична експертиза?

- Поодиноке поранення голови, високий суд. Вхідний отвір на висоті правої скроні, сліди обсмолення вказують на постріл з близької відстані. Кут входу і виходу кулі неспростовно свідчать про самогубство.

- Протестую, високий суд! Формулювання "неспростовно свідчать" не є загально прийнятим.

- Протест підтримано. Чи може свідок щось ще додати?

- Я не знав, високий суд. Уяви не мав, що він сам, до себе… Я б подзвонив по допомогу, карету б швидкої визвав. Та власними б ногами до лікарні б заніс, повірте, високий суд, я б…

- Прошу свідка контролювати емоції.

- Перепрошую, високий суд. То все, що в мене було сказати. По інших моїх справах, прошу лагідного виміру кари.

- Судове слухання оголошується закінченим.

ЕПІЛОГ

Сьогодні вранці

Я б і не помітив того типа, якби не дзвоник біля дверей.

Він прийшов до мене з самого ранку, худий, обірваний, скоріш за все – безхатченко; а чи мало то їх тут крутиться? Відразу після відкриття обов'язково хтось з таких трапиться; що протягом ночі на смітниках вигребуть, або що ріка принесе, то вранці пробують продати. А я сиджу собі спокійно за стійкою, врізаю собі кебаб на сніданок, бажаю кави випити, новини оглянути, а тут дня не буває, щоб хтось такий не приліз.