Мене не позбудешся. Ми є одним цілим.

Артур сягнув до кишені по телефон, відкрив телефонну книжку і вибрав завчасно вписаного абонента. Звичайно при номерах були помітки, нотатки, адреси… Тут лише одне, просте ім'я. Найважливіше у всьому його житті.

- Є лише одна істота, з якою будь-коли я був одним цілим. Через тебе я про це забув… Але знову пам'ятаю.

На це вже пізно.

- Ніколи не пізно.

Артур підняв палець, щоб натиснути клавішу набору номеру, але стільниковий телефон раптом ожив, завібрував. На екрані з'явився ряд цифр, перед якими був префікс плюс сорок вісім: Польща. Недовго думаючи, Москаль відповів на виклик, притиснув слухавку до вуха:

- Алло?

XVІ АКТ

Встаньте, свідок. Прізвище, ім'я, по-батькові?

- Руденко Сергій Костянтинович.