І ось він побачив величезні обриси Геґрідової постаті, освітлені серпиком місяця, що несподівано виринув з-за хмар.

Білявий смертежер спрямовував на охоронця дичини нові й нові закляття, та Геґріда, здається, захищали успадковані від матері-велетки неймовірна сила та непробивна шкіра; проте Снейп з Мелфоєм тікали, не зупиняючись; скоро вони опиняться за брамою і зможуть роз’явитися…

Гаррі промчав повз Геґріда та його суперника, націлився в Снейпову спину і закричав:

— Закляктус!

Він не влучив; струмінь червоного світла шугонув у Снейпа над головою; Снейп крикнув: «Тікай, Драко!» — і обернувся; вони з Гаррі глянули один на одного, розділені якимись двадцятьма метрами, й одночасно підняли чарівні палички.

— Круц…

Але Снейп відхилив закляття, збивши Гаррі з ніг, перш ніж той його доказав; Гаррі перекотився й знову схопився на ноги, а величезний смертежер у нього за спиною крикнув:

— Інсендіо! — Гаррі почув гуркіт вибуху й побачив помаранчевий спалах полум’я: Геґрідову хатину охопив вогонь.

— Йой, там же Іклань, заразо ти така!.. — заревів Геґрід.

— Круц… — уже вдруге закричав Гаррі, цілячись в освітлену мерехтливим полум’ям постать попереду, але Снейп і цього разу заблокував закляття; Гаррі бачив, як він сміється.

— Не вдавайся до непрощенних заклять, Поттере! — Снейп перекричав гоготіння вогню, Геґрідові зойки та несамовите скавуління Ікланя, що не міг вирватися з вогненної пастки. — Тобі не вистачить відваги і вміння…

— Зв’яза… — загорлав Гаррі, але Снейп відбив це закляття лінивим помахом руки.

— Бийся! — закричав до нього Гаррі. — Бийся, боягузе!

— Поттере, ти сказав, що я боягуз? — крикнув Снейп. — Твій батько не нападав на мене, якщо їх не було четверо проти мене одного. Тоді як ти його назвеш, мені цікаво?