І урізали десятого його пальця. Він же восхвалив Господа й каже: "В десятиструннім псалтирі оспівую Тебе, Боже, й дякую Тобі, Який сподобив мене перетерпіти відрізання від обох моїх рук пальців за десять заповідей Твоїх, на двох скрижалях написаних".

Тоді з-поміж тих, що там стояли, деякі вельможі царські, котрі були друзями святого, гірко плачучи, почали йому говорити: "О, улюблений наш друже! Послухай нас, молимо тебе, й учини волю цареву, щоб зле не помер ти. Не печалься про пальці свої, є ж бо лікарі премудрії, котрі зможуть тебе зцілити, тільки ти себе пожалій, щоб не позбутися солодкого світу цього. Маєш маєтків багато, можеш у спокої пробути, бо коли б убогий ти був, то помислити міг би: яка вже мені надія й користь життя, коли не зможу працювати й живитися? Ти ж бо багатий є і маєш золота багато, то, як тільки сам захочеш, зможеш добре і в насолодах світу цього жити й веселитися із подружжям і з матір'ю своєю, і з любими друзями. Пощо хочеш марно душу свою погубити? Скажи б хоча слово одне, зволяючи волі царській, — і тоді від муки звільнений будеш".

Поглянув на них блаженний і рече: "Ніхто двом панам служити не може" і "Ніхто з тих, хто кладе свою руку на плуга та назад озирається, не надається до Божого царства". Рече-бо Господь мій: "Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний ... І хто не візьме свого хреста і не піде за Мною слідом, той Мене недостойний". Не послухаю, отож, поради вашої, бо не корисні є мені слова ваші, і знову молю вас: не жалійте мене, але, як повелено вам щодо мене, те й чиніте".

Тоді розгнівалися мучителі, приступили і великого пальця ноги його відрізали. Святий же Яків каже: "Слава тобі, Христе, в Якого не тільки руки, але й ноги пробиті були і кров виточали, сподоби мене, щоб нога оця права, яка постраждала на відрізання правого пальця, стала відтак із рештою праворуч Тебе".

Й урізали другого пальця тієї ж ноги. Він-бо рече: "Подвоїлася на мені держава Божа і Твоя, Господи, милість у цей-таки день, у який я піду, відстраждавши й другого пальця цього відрізання, до Тебе, Бога мого кріпкого й живого, що збавляє мене від другої вічної смерті".

Відрізали і третього пальця і перед ним метнули. Блаженний же подивився на нього, всміхнувся й рече: "Йди-бо в ім'я Троїчне і ти, третій пальцю, до дружини своєї. І як пшеничне зерно, що в землю впало, за Христа, Який триденно воскрес, умерши, численний плід честі матимеш у день загального воскресіння із дружиною своєю".

Урізали четвертого пальця. І рече блаженний: "Чому так прискорбна, душе моя, і чому ти нітиш мене? Уповай на Бога, Який силою чотириконечного хреста спасає мене, та ж бо ісповімся Йому, Який створив мене від чотирьох стихій".