Так святий помолився, і приступили мучителі, оголили його, розтягли йому руки й ноги та й кажуть: "Що тепер хочеш учинити, Якове? Послабу тобі вже нема, бо повелено плоть твою роздробити на частки: пальці рук твоїх та ніг і все тіло твоє від шиї до литок кроїти, а по тому й голову маємо відсікти. Роздивися, що тобі ліпше: чи покоритися волі царській і лишитися живому й цілому та здоровому, чи в лютих отих муках гірко померти?" Також і від друзів деякі плакали за ним, кажучи: "Пощо марно губиш душу свою, пожалій себе й красної юності своєї не погубляй, учини волю цареву й поклонися богам його, нехай живий будеш, а своєму Богові потай служи, коли бажаєш". Розтулив святий вуста свої та й каже: "Не плачте за мною, але плачте за собою і за дітьми вашими, я ж бо у спокій іду, ви ж у вічних муках загинете. Роздробляючи мені вуди, випросите мені нерозлучне й невимовне воздаяння на небесах, а собі численні мучення в пеклі, щоб із бісами, яким поклоняєтеся, були палені навіки". Один із приставників царських почав катівство, кажучи: "Чого стоїте, дивлячись на нього, починайте чинити повелене вам".

І тоді один узяв праву руку святого й відрізав йому великого пальця. Блаженний же, позираючи на небо, сказав: "Помічниче мій і Уповання моє, Господи Боже, великий у міцності, через перст Твій Божий, який проганяє бісів, прийми цього пальця, котрий заради Тебе, за попустом бісівським, відрізаний, як гілка од дерева, і милостивий мені будь, бо із винограду відрізаються гілки, але лоза більше зеленіє, і більше росте, і приносить більший плід".

Приставник же царський, милосердствуючи до нього, каже: "Пожалій себе, Якове, і послухай повеління царського, це ж бо всі жаліємо про тебе. Поклонися богам, щоб живим бути! А про відрізаного пальця не сумуй; є лікарі, котрі тебе зцілять, тільки більше не зволяй губити здоров'я і краси юності своєї".

Блаженний же рече до нього: "Чи не бачиш лози виноградної, адже коли обрізається віття її у час, як починає від сонця нагріватися земля, при кожному відрізаному місці проріст з'являється". Коли ж бо лоза різана буває, то на те, щоб у майбутньому проростила прорість і принесла плода. Наскільки ж більше вірна людина посаджена у винограді Бога вишнього і приєднана до істинної лози, Сина Божого, Який сказав: "Я виноградина, ви — галуззя". Той, що відрізається тепер тимчасовою смертю, у майбутньому віці воскресне цілий, зеленіючи приростом нетлінної слави і носячи плода вічного воздаяння".

Коли це святий сказав, приступив мучитель і відрізав другого його пальця. Святий же Яків, терплячи, сказав: "Прийми й другу віть од саду свого, що його насадила десниця Твоя, Господи!" Було у святого лице світле і радості наповнене, ніби насолоджувався від якихось веселощів.