Й урізали п'ятого пальця. Святий же рече: "Тепер почну говорити до Тебе, Господи, Який п'ять ран на хресті перетерпів, прославляючи поміч Твою, бо твориш мене за достойного частки тих, котрі постраждали за Тебе, рабів Твоїх вірних, що примножили п'ять талантів".

Приступили мучителі до другої його ноги, лівої, й урізали малого пальця. І рече святий Яків: "Мужайся, малий пальцю шостий, бо укріплює мене великий у милості Бог, що в шостий день поставив тебе малого з великими, і однаково, як малого, так і великого, воскресить, адже ж і волос голови не загине, а тим більше ти, малий пальцю, від дружини своєї більшої не відлучишся, але спільно з ними прославишся, бо однаково з ними страждаєш".

Й урізали сьомого пальця, а святий рече: "Розоріть оцю ветху хоромину, під якою семиголовий ховається змій; готується-бо мені від Творця, Який у сьомий день від діл своїх спочив, хоромина нерозорима, нерукотворна, вічна на небесах".

Й урізали восьмого перста, і рече [святий]: "Вісім душ у ковчезі Ноєвому спасалось од води". Урізали цього восьмого пальця, і як кувадло, що молотом бите, не відчуває биття, а більше укріплюється, так і я не дбаю про біль вуд моїх, котрі відрізаються; добрий-бо лікар — сам Творець — укріпляє мене й полегшує страждання мої і поставить мене всецілого на восьмий (після всіх седмиць днів життя цього) всеблаженний день, який іде, життя вічного".

Й урізали дев'ятого пальця. Святий же рече: "Утверди мене в терпінні, Боже істинний, на Якого уповає душа моя, Який утвердив у благодаті Своїй і в незогрішенні дев'ять чинів ангельських; з ними-бо сподоби мене стояння перед Тобою, який вистраждав відрізання цих пальців дев'яти із ніг".

Й урізали десятого пальця із ноги. Святитель заволав і рече: "Це тобі, Ісусе Христе, досконалий Боже і досконала Людино, приношу подвійну десятицю пальців своїх у жертву". І знову рече: "Суди мене, Боже, і розсуди прю з народом неправедним. Це ж бо нечестиві не пожаліли творіння Твого, але, наче вовки немилостиві, розтерзали всі вуди мої".

Стояла ж там людей велика кількість: чоловіки й жінки, старі й молоді, дивилися на видовище те й дивувалися такому терпінню святого.

Страждалець же Христовий, зирнувши на мучителів, рече до них: "Чого стоїте, бездільні, січіть дерево, гілки якого відсікли!" Мучителі ж, приступивши, відсікли праву його ногу. Святий же мовить: "Тепер приношу Царю Небесному дар стояння мого перед Ним, Якого люблячи, це терплю, щоб нога ота відсічена права стояла в Царстві Його із тілом своїм на правоті".

Тоді відсікли ліву його ногу. Він-бо, зирнувши на небо, рече: "Почуй мене, Господи, бо добра милість Твоя. Ти ж бо є Бог, Який творить чудеса, учини зі мною знамення на добро, збав мене від стояння лівого".