Светлый фон
У той-таки день пам'ять преподобного отця Якова-відлюдника, котрий був учнем преподобного Марона, який постив у Киринейських краях на одній горі. Його самовидцем був єпископ Кирський Теодорит. Той потім і житіє того святого Якова в книзі своїй, названій "Філотеос", тобто "Боголюбивих", написав, де багато дивного й корисного про нього оповідає.

У той-таки день освячення церкви святого великомученика Георгія, яку в Києві, якраз перед ворітьми Святої Софії, збудував блаженний і завждипам'ятний князь Руської землі Ярослав, названий у святому хрещенні Георгієм, син святого Володимира, брат же святих мучеників Бориса та Гліба.

той-таки день освячення церкви святого великомученика Георгія, яку в Києві, якраз перед ворітьми Святої Софії, збудував блаженний і завждипам'ятний князь Руської землі Ярослав, названий у святому хрещенні Георгієм, син святого Володимира, брат же святих мучеників Бориса та Гліба.

У той-таки день пам'ять кончини святителя Інокентія, першого Іркутського єпископа, чудотворця.

У той-таки день пам'ять кончини святителя Інокентія, першого Іркутського єпископа, чудотворця.

 

Місяця листопада в 27-ий день

Місяця листопада в 27-ий день

Місяця листопада в 27-ий день

Страждання святого мученика Якова-персянина

Страждання святого мученика Якова-персянина

Страждання святого мученика Якова-персянина Страждання святого мученика Якова-персянина

Яків-мученик був із країни Персидської, од міста, названого Єлапи, народжений від християнських батьків і доброчесно вихований. Він узяв собі за дружину християнку і жив при великому багатстві й честі, був улюбленцем у перського царя Ісдігерда, і від нього старійшиною учинений у царській палаті. Трапилося йому, як людині, звабитися численними добродіяннями та почестями царськими й відпасти від віри — і приніс із царем жертви ідолам та поклонився їм. Це ж почувши, мати й дружина його написали до нього послання і послали йому швидко. Було там написане таке: "О окаянний! Пощо залишив ти Бога, Царя Небесного, заради людської честі, догоджуючи тимчасовому цареві, — погубив ти життя безсмертне. Служачи тлінному, відкинувся ти нетлінного, істину ж у брехню змінив ти, віру Христову залишивши, прийняв ти звабу диявольську. Смертному царю повинуючись, зневажив ти Суддю живих та мертвих; заради любові людської недостойний став і любові Божої і від доброї сподіванки ти відпав. Плачемо про тебе й ридаємо, що, бувши сином світла, учинився тепер сином тьми та геєни. Знай — бо, що коли не відвернешся від тієї диявольської зваби і не повернешся до Бога, то не матимеш із нами частки, не бажаємо тебе й бачити, коли ти ідолопоклонник. Тож коли гнів Божий досягне царя та друзів його, то й тебе, — тоді заплачеш гірко, бачачи себе мученого у вогненній геєні. Тим-то молимо тебе зі слізьми: навернися до Христа і подбай уникнути кари Божої, що йде на вас".