19 лютого 2013, 15:46 (UTC +1) Париж, Франція

Карий обережно виглянув з-за дверей, намагаючись охопити поглядом відразу весь коридор. Він уже двічі намагався потрапити до палати, де лежав Радислав Ротко, й обидва рази безуспішно. Під час першої спроби нарвався в палаті на дружину пілота — підтягнуту й сексуальну темнооку жінку неозначеного віку, котра рівно, не сутулячись, сиділа біля ліжка, на якому лежав її чоловік. Карий удав, що помилився палатою, — жінка навіть не глянула на нього — і повернувся на вихідну позицію. Дружина Ротка пішла з палати півгодини тому; чоловік спостерігав за нею, сховавшись у тіні під дверима сходової клітки чорного ходу, після чого спробував знову. Друга спроба завершилась нічим через медсестру, яка йшла коридором назустріч і завернула до палати Радислава буквально за кілька кроків від Карого. Вона бачила його. Щоб відвести підозри й ухилитись від можливих запитань, Карому довелось усміхнутись сестричці та, ховаючи за спиною обтягнуті гумовими рукавицями долоні, пройти повз палату.

Отже, він таки засвітився. Причому саме так, як передбачав: одна камера в холі й одна медсестра на поверсі. Якщо та ж сама сестричка побачить його біля палати вдруге, операцію провалено. Вона майже напевно обізветься, виявить, що чоловік не розмовляє французькою, безпомилково запам’ятає його риси… коротше, білявому кучерявому блазневі доведеться в такому разі шукати іншого виконавця.

Незважаючи ні на що, Карий не тривожився. Навпаки — ситуація веселила його. Він прокручував пальцями схований у кишені тоненький одноразовий шприц із глюкозою, у якій розчинив тринадцять тисячних міліграма рицину. Якщо бути точним, то 0,01275 мг. Зважити таку кількість рицину не можна на жодних, навіть найточніших електронних вагах, тож Карий мусив розчинити 10 мг білого порошку рицину в 1,5-літровій банці глюкози, після чого, ретельно збовтавши розчин, наповнив із банки найменший — з тих, що мав, — 2-мілілітровий шприц. У результаті маса рицину, розчиненого у шприці, становила приблизно 0,0125…0,0130 мг. Розчин був достатньо сильним, щоб гарантовано вбити дорослого чоловіка масою 85 кілограмів, але за умови лише внутрішньовенного введення. Це накладало жорсткі рамки на проведення операції: Карому потрібно було вприснути розчин тільки у крапельницю, більше нікуди, щоб рицин потрапив прямо у венозну кров, інакше — незважаючи на надзвичайну токсичність рицину — Ротко виживе. Щоб убити людину за умови внутрішньовенного введення, достатньо 0,00015 міліграма рицину на кілограм ваги. За умови введення підшкірно дія отрути є значно слабшою: для того щоб умертвити живу істоту, потрібно від 0,02 до 0,2 мг/кг (залежно від місця, куди потрапляє отрута). Карий міг розчинити у шприці в тисячу разів більше рицину — 20 мг — і просто кольнути ним пілота, однак у такому разі патологоанатом Європейського шпиталю, а разом із ним і паризька поліція, виявить у крові Радислава сліди рицину, а відтак смерть пілота миттю перекваліфікують на умисне вбивство. Авер’янов заплатив скажені гроші не за те, щоб «прибрати» Радислава Ротка. Авер’янов заплатив за смерть пілота, яку ніхто й ніколи не зможе пов’язати із розслідуванням катастрофи рейсу 1419. Тринадцять тисячних міліграма безслідно щезнуть в організмі Ротка, попутно відправивши бідолаху-пілота в останній політ — на небеса.