П’ятниця, 23 січня, 16:48 (UTC –4)

Траса № 23

1,5 км на захід від Сан-Педро, Чилі

Катастрофа сталася за лічені хвилини після того, як селище Сан-Педро залишилося позаду, а Тимур, Лаура та Ріно зітхнули з полегшенням.

Повертаючись до Калами, Тимур і Ріно їхали назустріч сонцю, промені, які щомить дужче притискалися до землі, сліпили їх, через що засипана піском дорога розпливалась і мерехтіла перед очима. За півтора кілометри від Сан-Педро Тимур, чий скутер знаходився попереду, не помітив нешироку, але напрочуд глибоку вибоїну в асфальті. Переднє колесо «Хобіта» провалилося, у дирчику щось лунко тріснуло, руль викрутило на 90°, а мопед розвернуло впоперек дороги та жбурнуло на всіяне камінням узбіччя; незважаючи на незначну швидкість, француженку й українця викинуло із сидінь, після чого вони, здіймаючи куряву, покотилися дорогою.

Усе відбулося настільки швидко, що ні Тимур, ні Лаура не встигли скрикнути.

Ріно Ґроббелаар зупинив свою «Vespa» та підбіг до місця, де в жахливих позах лежали психіатр і колишній програміст. Джеймі, перелякано кліпаючи, зостався біля мопеда. Спершу ґевал схилився над жінкою. Обережно торкнувся її рукою.

— Жива?

Лаура застогнала. Праву частину її обличчя залило кров’ю. Оглянувши голову, Ріно побачив, що рана, на щастя, нестрашна, просто глибока подряпина та трохи зідраної шкіри на лобі. Якщо француженка не поламала кісток, то, на його думку, буде жити.

По тому преподобний підсунувся до Тимура. Українець простягся ниць і не рухався. Боячись найгіршого, Ріно грубувато поторсав його:

— Альо, — хрипнув він, — ти тут? Ти зі мною? Відповідай!

Тимур закашлявся, випльовуючи з рота пісок і дрібні камінці. Із темного від бруду рота текла кров; із-під розідраної футболки витикалося обчухране об асфальт плече. Ґевал розвернувся, намірившись попросити Джеймі подати йому пляшку з водою, але згадав, що води більше немає.

Ріно допоміг Тимуру перекинутися на спину та похапцем обстежив українця. Розірваний одяг, синці, подряпини, але, схоже, без серйозних травм.

— Будеш жити, фелла, — здоровань криво посміхнувся й акуратно стиснув Тимурове плече. Те, що не обдерте. Українець щось прошамкав у відповідь. Ґроббелаар ще раз зиркнув на криваву слину, що стікала з рота Тимура. Що, коли це не через вибиті зуби чи прикушений язик? Що, коли кровотеча є наслідком пошкодження внутрішніх органів?

Лаура сіла, обережно торкаючись рани на розбитій голові.

— Що трапилося? — кволим, неначе після багатогодинного сну, голосом пробурмотала вона.

Ріно подав руку Тимуру, який вовтузився, також намагаючись сісти.