Светлый фон

— Знаєш, що я тобі скажу? — промовила Ініда, ніби забувши про Джеремі й переключивши всю свою увагу на Клейтона. — Ти ніколи не цінував нічого з того, що я робила для тебе. Ти був невдячним мерзотником від тієї миті, коли я тебе зустріла. Жалюгідним, нікчемним, ні до чого не придатним. І, крім усього, ще й невірним. — Ініда осудливо похитала головою. — Це був твій найбільший гріх.

— Мамо! — знову погукав її Джеремі.

Він поклав руку на дверцята Синтії, а в другій усе ще тримав пістолет, націлений на мене.

Мабуть, це найліпше буде зробити тоді, коли він засуне голову в кабіну, подумав я. Він муситиме обернутися до мене спиною, бодай на секунду. Але що як йому вдасться пристукнути Синтію та Ґрейс і ввімкнути передачу, перш ніж я доберуся до нього? Я можу кинутися на нього, але невчасно, щоб зупинити автомобіль, який покотиться до провалля.

Тільки тепер. Я повинен напасти на нього негайно…

І тут я почув, як загуркотів двигун автомобіля.

То був двигун «Імпали».

— Що ти, в біса, робиш? — заверещала Ініда на Клейтона, який сидів на місці водія. — Заглуши двигун!

Але Клейтон не звертав на неї жодної уваги. Він спокійно обернув голову ліворуч і подивився на «Тойоту» Синтії. На його обличчі була легка усмішка. Він здавався майже втихомиреним. Він кивнув дочці й сказав:

— Я ніколи, ніколи не переставав любити тебе, ніколи не переставав думати ані про тебе, ані про твою матір, ані про Тода.

— Клейтоне! — заверещала Ініда.

А тоді Клейтон подивився на Ґрейс, її очі було лише трохи видно над шибкою.

— Я хотів би ближче познайомитися з тобою, Ґрейс, але я знаю й не сумніваюся, що з такою мамою, як Синтія, ти дуже й дуже цікава дівчинка.

Потім Клейтон приділив увагу й Ініді.

— Прощавай, жалюгідна стара сучко, — сказав він, увімкнув передачу й натиснув на газ.

Двигун загуркотів. «Імпала» смикнулася й поїхала до провалля.

— Мамо! — заверещав Джеремі, оббіг навколо автомобіля Синтії й став на шляху «Імпали», ніби думав, що може зупинити її своїм тілом. Можливо, Джеремі спочатку подумав, що автомобіль лише котився, що Клейтон випадково вимкнув передачу.

Але все було зовсім не так. Клейтон розрахував свої дії так, щоб збільшити швидкість від нуля до шістдесяти миль за годину на тих тридцяти футах, які відокремлювали його від урвища кар’єру.

Автомобіль скинув Джеремі на капот, і саме там він був, коли «Імпала» з Клейтоном за кермом та Інідою, яка верещала на сидінні поруч нього, зірвалася з урвища.

Минуло не менш як дві секунди, перш ніж ми почули сплеск води.