Ця людина заманила в пастку її чоловіка. Підставила його. Він зганьбив чесне ім’я Торні і запроторив його до в’язниці, просто щоб показати себе в хорошому світлі. Ванда сподівається, що вони ніколи не спіймають Рибака, тому що Рибак — це саме те, чого і заслуговують ці підлі виродки. Ви граєте за підлими правилами, ви і є підлі, а такі люди повинні йти до найглибших безодень пекла — ось що думає Ванда Кіндерлінґ. Ванда міркує, що Рибак — це відплата. Нехай він уб’є сотню шмаркачів, нехай уб’є тисячу, а після цього нехай візьметься за їхніх батьків. Торні не міг убити тих повій у Лос-Анджелесі. Це були вбивства на сексуальному ґрунті, а Торні, слава Богу, не був зацікавлений у сексі. Він ріс, а його штучка була завбільшки з мізинець; тож це просто неможливо, щоб його могли зацікавити непристойні жінки чи секс узагалі. Але Джек Сойєр жив у Лос-Анджелесі, чи не так? А можливо, це він убив тих шльондр, тих повій, а тоді списав це все на Торні?

Ведучий описує дії колишнього лейтенанта Сойєра попередньої ночі, і Ванді Кіндерлінґ відригується жовч. Вона хапає склянку, що стоїть на столику коло ліжка, і гасить внутрішню пожежу трьома ковтками горілки.

Ґорґ, який, здається, якраз доречний відвідувач таких, як Ванда, не звертає жодної уваги на новини, бо він десь далеко, у Потойбіччі.

Чарльз Бернсайд зараз у своєму ліжку в притулку Макстона насолоджується снами, проте не зовсім своїми, вони надходять від іншої істоти з іншої реальності й зображають світ, який він, власне, ніколи не бачив. Одягнені в лахміття, поневолені діти плетуться своїми закривавленими ніжками повз язики полум’я і крутять величезні колеса, а ті, своєю чергою, повертають ще більші, що надає руху зловісним двигунам, двигунам руйнування, які знаходяться високо-високо в чорно-червоному небі. Велике поєднання! Їдкий сморід розплавленого металу і чогось мерзенного, чогось схожого на сечу дракона, утворює в повітрі важкий запах відчаю. Ящірки-демони підхльостують дітей товстими хвостами, щоб ті рухалися далі. Просто неможливо чути шум гуркоту і ляскання, нестерпних і жахливих важких ударів. Ці сни приносять безмежне і спотворене задоволення кращому другу Берні і його люблячому господарю, містеру Маншану.

Покинувши відділення «Маргаритка», минувши красивий вестибюль, перетнувши маленьку кімнатку Ребекки Вілас, можна побачити Живчика Макстона, якого цікавлять питання буденніші. Маленький телевізор на полиці над сейфом транслює небачений образ Навіженого Угорця Грабовського, який здобув цілковиту перемогу над Венделлом Ґріном, завдавши удару надпотужним кишеньковим ліхтариком, але Живчик майже не помічає цього дивовижного моменту. Йому треба придумати, де взяти тринадцять тисяч доларів, які він заборгував своєму букмекеру, адже в нього є лише половина цієї суми. Вчора прекрасна Ребекка їздила до Міллера і зняла там більшу частину його прихованих заощаджень. Він також може використати приблизно дві тисячі доларів зі свого особистого кредитного рахунку, але повернути їх доведеться до кінця місяця. Залишається шість тисяч, і це змушує Живчика звернутись до так званої креативної бухгалтерії. На щастя, креативна бухгалтерія — це якраз спеціальність Живчика, і коли він починає обмірковувати варіанти, то бачить, що труднощі можна подолати.