Януш стояв поміж глядачами і, затиснувши портфеля під пахвою, старанно ляскав у долоні й підспівував акторам. Вряди-годи він насторожено роззирався довкруги. Поки що поруч не видно було людей в одностроях або з червоною пов’язкою на рукаві. Замість них нескінченною лавою ішли танцівники, жонглери і мажоретки, яких глядачі засипали конфеті та серпантином. Потім розпочався парад велетенських князівен. Під їхніми червоними, жовтими і блакитними сукнями заввишки декілька метрів ховалися вози, тож князівни линули над юрбою у хмарах строкатих паперових пацьорок.

Януш аж пильність згубив, розглядаючи їхні розмальовані обличчя і діадеми, що прикрашали їхні коси.

Коли він відірвав од них погляд, у натовпі вже аж кишіло поліцаями.

Вони з’являлися біля кожного входу на трибуни. Промикалися поміж рядами. Ішли вздовж натовпу стоячих глядачів. Затесалися серед жаб і жонглерів. Охоплений несподіваним поривом, Януш кинувся в самісіньку гущу ходи й опинився в гурті акробатів. У кожного з них до спини була припнута кулька у формі якогось птаха. Що ж, його заарештують у курнику.

Майже в паніці він пішов проти течії і небавом зустрів наступного воза. Над ним обертався велетенський огризок яблука, довкола якого були якісь жахливі ляльки, що являли собою щось проміжне поміж людиною і щуром. Враження посилювали перебрані щурами люди, які витанцьовували біля повоза.

І раптом сталося неймовірне.

Щури з людськими головами, як і передніш, танцювали довкола свого огризка, аж Януш побачив ляльку, що зображала його самого. Звісно, в карикатурному, спотвореному вигляді, та не було сумніву, що саме його-таки, нікого іншого.

Він остовпів, намагаючись уторопати, як це таке могло статися, аж із воза пролунав голос:

— Хлопці, Нарцис тут! Нарцис повернувся!

Януш звів очі на пасажирів повоза. Один із них, у костюмі щура, тицяв на нього вказівним пальцем.

— Нарцис! Нарцис приїхав!

Решта заходилася дружно скандувати:

— НАР-ЦИС! НАР-ЦИС! НАР-ЦИС!

Один із тих навіженців простягнув йому руку. Піднатужився і допоміг Янушеві вилізти на воза. Йому відразу ж запропонували машкару з гострим писком, яку він хутко нап’яв на себе. І вмить став щуром в юрбі інших щурів. Потім заходився витанцьовувати довкола воза, заробивши свою частку серпантину і конфеті.

Попри приголомшення він намагався проаналізувати ситуацію. Януш умів розрізняти людей із психічними відхиленнями. Щуряча зграя складася з пацієнтів психлікарні. Розумово відсталі індивіди. Певне, головний лікар запропонував їм покататися на власному повозі й узяти участь у карнавалі зразка 2010 року.