— Це він, Бакстер. Без сумніву. Мені шкода.

Вона повільно підвела погляд на Едмундса й кивнула. Без сумніву.

Розділ 31

Розділ 31

Субота, 12 липня, 2014 [8.36]

— Це був ти? — процідила Ваніта до Фінлі, увірвавшись до конференц-зали.

Вона розвернулася до Сіммонса:

— Чи ти?

Жоден із них і гадки не мав, про що вона запитувала. Ще більше розлючена розгубленими виразами на їхніх обличчях, вона схопила пульт дистанційного управління та почала клацати каналами, аж доки не знайшла Андреа, яка сиділа за своїм новим столом, із «годинником смерті» над головою. Коли на екрані з’явилася сфокусована картинка, Ваніта збільшила гучність.

— …за описом, Ешлі Локлен провів через Дубай Інтернешенал начальник охорони Фахад Ель Мур, — зачитала Андреа.

У сповільненому темпі відтворили короткий запис із мобільного.

— А тут ми можемо чітко побачити, як детектив Вульф і Ешлі Локлен проїжджають через Перший термінал аеропорту Ґлазґо.

— Ми все це знаємо, — сказав Фінлі.

— Зачекай, — випалила Ваніта.

На екрані знову з’явилася Андреа.

— Із джерела, близького до розслідування, нам стало достеменно відомо, що місіс Локлен була свідком у судовому слуханні «Палія» і пов’язана з іншими жертвами вбивств «Ляльки». Також цей інформатор підтвердив причетність детектива Вульфа до операції з вивезення Ешлі Локлен із країни.

— Розумна дівчинка, — посміхнувся Фінлі.

— Перепрошую? — фиркнула Ваніта.

— Емілі. Вона не розповіла нічого важливого, але досить для того, щоб довести, що саме ця Ешлі Локлен і є ціллю вбивці. Тепер йому немає сенсу здійснювати ще один замах на маленьку дівчинку чи будь-яку іншу Ешлі Локлен. Вона розповіла світові лише те, що вбивця впіймає облизня.