Це було дуже нетипово, що Бенфорд аж так рахувався з ними.

Бенфорд розглядав металеву підставку для речових доказів у центрі столу. Диск — уже без зовнішнього пластикового і внутрішнього паперового конвертів СВР та «Петфайндера» відповідно — лежав на ній, на стерильному рушнику, його поверхня присипана сірим порошком. ФБРівські техніки, згідно з процедурою, вкрили його речовиною — нінгідриновим розчином, — щоб зібрати латентні відбитки на диску, а потім побризкали оксидом кальцію. Усі присутні за столом побачили три чіткі відбитки на тьмяній поверхні. Що б це могло бути: жирні від ковбаси пальці російського лабораторного щура чи завитки й борозни відбитків американського крота? Бенфорд знав, що МАРБЛ не відкривав пластикового конверта, він надто досвідчений, надто обачний, аби торкатися самого диска. Федерали забрали знімки й зібрані матеріали до лабораторії для аналізу. Тож наразі вже повним ходом тривав автоматичний пошук по ФБРівських архівах відбитків.

Бенфорд сидів у своїй машині, прямуючи алеєю Вашингтона до штаб-квартири, коли задзвонив телефон. Це був заступник начальника Лабораторії ФБР.

— Зараз ви, мабуть, захочете розвернутися і приїхати до нас, — сказав ФБРівець Бенфорду. — Бляха, ви не повірите, що ми тут знайшли.

— Краще б це було щось гарне, — сказав Бенфорд, шукаючи об’їзд на Спаут-Ран, аби повернутися.

— О, тут таке, що вам сподобається, — сказав науковець із ФБР.

Бенфордів тайський салат із куркою (Ларб Гай)

Дрібно нарізати куряче філе ножем або сікачем. Приправити лаймовим соком і рисовим вином і смажити, доки м’ясо не стане м’яким і набере білого кольору. Охолодити і змішати з лемонграсом, подрібненим часником, нарізаним перцем чилі, лимонною цедрою і приправити рибним соусом, сіллю та перцем. Ретельно перемішати. Додати накришений коріандр, базилік, м’яту і зелену цибулю. Добре перемішати; подавати на листі салату з рисом.

35

35

Законопроект про генетичні відбитки 2005 року було написано, подано на розгляд і обговорено Юридичним комітетом Конгресу того ж таки року, однак через низку політичних причин, не пов’язаних із національною безпекою, двічі відкладено і знято з розгляду. Законопроект передбачав створення національного архіву відбитків пальців та зразків ДНК для проведення перевірок безпеки, реєстрації злочинів та імміграції, а також ідентифікації державних працівників на секретних проектах. Тогочасне керівництво партійних зборів у Сенаті м’яко запропонувало молодій сенаторці Стефані Буше, заради інтересів двопартійного об’єднання, долучитися до об’єднаної групи Демократів та Республіканців, яка підтримувала той законопроект. І хоча вона особисто була проти самого поняття національного архіву ідентифікаційної інформації, бо вбачала у ньому грубе порушення приватності, сенаторка Буше здогадалася, що публічна підтримка законопроекту зміцнить її повноваження в галузі національної безпеки і неабияк підіграє багатьом високотехнологічним аерокосмічним компаніям у її штаті. Навіть взяла участь в одному телевізійному дійстві. Законодавці погодились здати свої відбитки пальців і зразки ДНК у присутності репортерів. Сенаторка Буше усміхнулася камерам, коли технік взяв мазок з-за її щоки і попросив помічника за кадром дізнатися, скільки окремих нуклеотидів ДНК знаходилось у тому роті в кожен конкретний час.