Стефані повільно відкотилась до краю ліжка, намагаючись не розбудити цього як-його-там. Йшлося не стільки про дбайливість, як про небажання спонукати його до додаткових потуг. Минулої ночі й так було достатньо, усіх її годин, деякі з котрих були вкрай болючими. Ноги від природи не могли аж так вигинатися, а певні частини тіла були призначені для використання лише в одному напрямку. «Але ж це єдиний спосіб злетіти», — подумала вона, зісковзаючи зі свого боку ліжка, відчуваючи поколювання у спині, стегнах і животі.

Вона дивилася в дзеркало у ванній і розчісувала волосся, коли раптом побачила обличчя своєї матері в крихітній кімнаті невеличкого будиночка в Гермозі, опухлої і млявої, як та сидить на ліжку і курить одну сигарету на двох із чоловіком, коли старим і товстим, коли молодим і худорлявим, татуювання і вуса, короткі стрижки і хвости, а Стефані зачиняла двері й дивилася на настінний годинник на кухні та бажала, аби бодай один раз її покірний, заляканий татко повернувся з роботи раніше. Після похорону і після суду Стефані заглянула в інше дзеркало і сказала собі, що ніхто не допоможе їй, якщо вона не допоможе сама собі, і от саме тому того останнього дня перед трагедією вона й зателефонувала батькові та попросила прийти додому.

***

Сенаторка Буше сиділа в шезлонгу біля басейну і колупала салат із креветками, приправлений тмином і кропом. Вона одягла білу бавовняну накидку, аби позбавити свою асистентку дискомфорту бачити її голизну, доки вони працювали. Ця остання помічниця, засмикана, повна, знервована дівчина на ім’я Міссі, сиділа за столом, вкритим паперами. Міссі була вже третьою особистою асистенткою сенаторки за останні дванадцять місяців. Оббіловані кістки решти працівників команди Буше встеляли собою горизонт від Вашингтона й аж до Лос-Анджелеса. Міссі читала з папки, оглядаючи розклад заходів сенаторки в Каліфорнії. Заплановано дві прес-конференції в Сан-Дієго та Сакраменто, візит на «Петфайндер сетелайт» у Лос-Анджелесі для закритого брифінгу і доброчинний обід у Сан-Франциско. До Вашингтона їй потрібно повернутися не раніше наступного четверга для голосування щодо додаткового фінансування Пентагону. Буше сказала Міссі нагадати їй також замовити детальний звіт щодо бюджету ЦРУ. У наступні кілька місяців вона запхає в сраку ЦРУ багато неприємних речей.

Цей образ змусив Буше кинути погляд через басейн на відчинені двері до спальні. Хвала Богу, її шортстоп37 і досі спав. Треба буде сказати водієві відвезти його до стадіону чи Малібу, або…

Рух. Доволі багато руху. З головного крила до басейну вийшло четверо чоловіків у супроводі управителя. Троє були в костюмах і білих сорочках із краватками, туфлях та авіаторських окулярах; один ніс портфель. Четвертим був Нейт, темноволосий і худий. На ньому була спортивна куртка поверх бавовняної сорочки, джинси і лофери. Буше дивилася, як вони прямують до неї через терасу. Її мозок, перегрітий і скаламучений, уловив ознаки небезпеки. Ким би не були ці бюрократи, вона повідриває їм яйця, не подарує їм цього вторгнення. Вони не дали їй часу набратися бойового духу.