– Гм-м-м.

– У списку вашої банківської комірки бракує срібної рамки для фотографій. Коли я був у Бірмінгемі, то підібрав у Найлзовій кімнаті в гуртожитку неоправлений знімок родини. Знімок раніше стояв у рамці – я бачив відбиток, що лишився на папері.

– От покидьок малий. Я дав йому дозвіл забрати одяг і кілька книжок, що були йому потрібні, – відповів Меткаф.

– Найлзу потрібні гроші. Проте ось що мене насправді цікавить – кінопроектор і кінокамера, вони також пропали. Може, то його рук справа, але якщо ні, то їх міг узяти вбивця. У такому випадку треба буде розіслати серійні номери по ломбардах. Внести їх у національний гарячий список. Певно, рамка наразі вже переплавлена.

– Як я з ним поговорю, то він тільки про рамку й думатиме.

– Ще одне – якщо Найлз узяв той проектор, то в нього могла зберегтися плівка. За плівку він нічого не виручить. Мені потрібен той фільм. Я мушу його побачити. Якщо підете в лоб, то він усе заперечуватиме й позбудеться плівки, якщо таку має.

– Окей, – відповів Меткаф. – Його автівка була записана на батька. Я виконавець заповіту, тож маю право обшукати її без ордера. А мій друг суддя допоможе документально оформити обшук його кімнати. Я тобі зателефоную.

Ґрем повернувся до роботи.

Заможність. Треба зазначити заможність у звіті, яким користуватиметься поліція.

Ґрем замислився, чи робили місіс Лідс і місіс Джекобі покупки в тенісних костюмах. У деяких районах панувала така мода. В інших районах це було б дурницею, бо скидалося на подвійну провокацію – породжувало ненависть до вищого класу й хіть одночасно.

Ґрем уявив, як вони штовхають візочки з продуктами, як коротенькі гофровані спідниці легко торкаються загорілих стегон, як миготять маленькі помпони на спортивних шкарпетках. Вони йдуть повз здоровенних чоловіків із очима баракуд, які купляють м’ясне асорті, що його гризтимуть по своїх автівках.

Скільки ще в Америці є родин із трьома дітьми й домашньою твариною – єдині риси, що пов’язували їх із Драконом, поки вони спали по своїх домівках?

Коли Ґрем уявляв імовірних жертв, то бачив розумних, успішних людей, які жили в чепурних будинках.

Але в людини, що наступною мала стати проти Дракона, не було ані дітей, ані тварини, ані гожої оселі. Наступним супротивником Дракона був Френсіс Доларгайд.

37

37

У старому будинку розлягалося гупання вантажів об підлогу горища.

Доларгайд піднімав, штовхав і вижимав більше ваги, ніж будь-коли. Вбрання було іншим, спортивні штани покривали татуювання. Спортивна куртка висіла на «Великому червоному драконі і Жінці, зодягненій в сонце». Кімоно висіло на стіні, мов шкіра, що її скинула деревна змія. Воно затуляло дзеркало.