Чоловік схопив за пояс її штани для вагітних, потягнув униз, відкриваючи біле склепіння живота. І все одно вона навіть не поворухнулася. Лежала вже переможена, уже мертва.

Він поклав одну долоню їй на живіт, іншою перехопив ножа, опустив лезо до голої плоті, зігнувся, щоб зробити перший розріз.

Вода хлюпнула срібним фонтаном, коли її рука несподівано вирвалася з мулу. Коли вона націлилася викруткою йому в обличчя. Пружною від люті рукою жінка спрямувала її вгору, і жалюгідна зброя раптом зі смертельною силою полетіла йому в око.

«Це за мене, мудило!»

«А це за моє дитя!»

Вона вдарила сильно, відчула, як викрутка пробила кістку й мозок, увійшла в очницю аж по саме руків’я, і далі було вже нікуди.

Він упав, без жодного звуку.

Метті не могла поворухнутися. Він упав їй поперек стегон, і вона відчувала, як тепла кров просочує її одяг. Мертві важкі, значно важчі за живих. Вона штовхала його з відразою, стогнучи від зусилля, і нарешті змогла скотити його з себе. Тіло впало на спину серед очерету.

Вона підвелася на ноги й пошкутильгала вище. Далі від води, далі від крові. Упала на траву вже вище берегом. Лежала там, поки наступні перейми охопили її, а потім пішли геть. І наступні, і наступні. Затьмареними болем очима вона дивилася, як небом котиться молодий місяць. Бачила, як згасають зірки і на сході небо починає світитися рожевим.

Коли сонце встало над виднокраєм, Метті Первіс привела на цей світ свою дочку.

30

30

У небі ліниво кружляли грифи, чорнокрилі провісники свіжої мертвечини. Мерці недовго лишаються без уваги матінки-природи. Запах гниття приманює м’ясних мух та жуків, ворон та гризунів, усіх тих, кого ваблять щедроти смерті. «А чим я відрізняюся від них?» — думала Мора, спускаючись трав’янистим берегом до води. Її теж тягнуло до мертвих, вона, як будь-який падлоїд, дзьобала й смикала охололу плоть. Це місце було надто прекрасне для такої похмурої справи. На синьому небі ані хмаринки, озеро схоже на посріблене скло. Та біля краю води лежало під білим покривалом те, чим із такою радістю побенкетували б грифи, що кружляли вгорі.

Джейн Ріццолі, яка стояла там разом із Баррі Фростом та двома офіцерами поліції штату Массачусетс, вийшла вперед, привітатися з Морою.

— Тіло лежало в очереті, у кількох дюймах від берега. Ми перетягнули його на берег. Просто хотіла сказати, що його переміщували.

Мора дивилася на накрите тіло, але не торкалася його. Не була готова зустрітися з тим, що лежало під пластиком.