Вона відчула на диво сильну потребу, подолавши відстань між ними, покласти йому руку на плече. Можливо, тому що він досі скидався на Деніела.

— Я в цьому вам не заважатиму, — пообіцяла вона. І не жартувала. Головне те, що краще для Деніела.

Кевін хвилину не зводив з неї очей, його обличчя знову суворішало, стаючи звичним. Він зробив довгий видих. — Що ж, трясця, Оллі, як би я хотів просто не чіпати ту історію в Такомі — врятовано мільйони життів, — але що це врешті-решт порівняно з тим, що мій брат спить з Лукрецією Борджиа[6]?

Алекс завмерла.

— Що ти сказав?

Він засміявся.

— Здивувалась, що я дібрав слушного до тебе історичного аналога? Власне, я у школі непогано вчився, у мене стільки ж мозкових клітин, як і в мого брата.

— Ні, про Такому. Що ти мав на увазі?

На зміну усмішці прийшло спантеличення.

— Я все знаю про це — вони дали тобі справу. Ти Денні допитувала…

Вона нахилилась до нього, несвідомо притискаючи міцніше під пахвою ноутбук.

— Це стосується завдання, яке ти виконував з де ла Фуентесом? Чи Т в абревіатури ТСХ-1 означає «Такома»?

— Ніколи нічого не чув про ТСХ-1. Завдання з де ла Фуентесом стосувалось Такомського вірусу.

— Такомської чуми?

— Ніколи не чув, щоб його так називали. У чім річ, Оллі?

Алекс рвучко відкрила ноутбук, залізши на бильце ліжка. Добула останній файл, над яким працювала, — її шифровані нотатки. Прокрутила перелік чисел і початкових літер, відчуваючи, як посунулось ліжко, коли Кевін, поставивши на нього одне коліно, нахилився, аби прочитати через її плече.

Здавалось, що вона написала ці нотатки дуже давно. Стільки всього трапилося, що думки, які стосувались цих коротких рядків, підзабулись.

Ось воно — терористичний напад номер три ТР, Такомська чума. Літери затанцювали у неї перед очима, тільки деякі з них складались у слова у її пам’яті. J, I-P, так називалось місто в Індії на кордоні з Пакистаном. Пригадати назву терористичної мережі вона не могла, тільки що вони з міста Фатх Джанг. Вона почала переглядати ініціали, шукаючи споріднені назви — DH — ДҐ — Домінік Ґоген, науковець; ОМ — це Мірвані, терорист, і Р… ще один американець, якого вона не могла пригадати. Вона притиснула до чола кулак, силкуючись згадати.

— Оллі? — знову озвався Кевін.

— Я працювала над цією справою багато років тому, коли зі США вперше вкрали формулу. Задовго до того, як вона потрапила до рук де ла Фуентеса.