Светлый фон

Вона хотіла нашвидкуруч пошукати онлайн, але якщо вона має рацію, то ім’я Ґогена, безперечно, позначене, отже, про всіх, хто шукатиме щось про його смерть, — у будь-який спосіб — буде повідомлено.

Хто такий П? Вона навіть не знала напевно, чи правильну літеру використала. Про це згадували побіжно. Коротко, — міркувала вона, — мимохідь…

— Оллі, а пакування… воно… було зроблено професійно на вигляд? Як би це мовити? Це ж не те, що можна створити у пересувній лабораторії десь на Близькому Сході?

Вони хвилину не зводили одне з одного очей.

— Я завжди гадала, що розробка вже на фінішній прямій. Що хтось може створити вірус навіть на основі тільки теоретичної розробки Ґогена. Здавалось, що це майже те саме, що виграти терористичну лотерею.

— Гадаєш, вони не тільки нотатки вкрали?

— Мабуть, Ґогенові вдалося: він насправді створив цей вірус. Якщо партія була такою великою і так ретельно запакованою… вони, певно, виробляли її. Отже, Ґоген працював над створенням вірусів не для розваги на вихідних. То був військовий проект. Були цьому певні свідчення… був причетний якийсь генерал-лейтенант. З американської сторони ніхто не хотів перевіряти, чи доведено справу до кінця. Вони зосереджували нашу увагу на терористичній мережі. Зазвичай вони просили нас ставити запитання, які були логічними й природними, але… як я пригадую, того разу все було інакше. Карстен дав мені запитання, які хотів, щоб я поставила.

— Отже, нас із тобою спалили на одній і тій самій справі, — відповів Кевін понуро.

— Не вірю в такий великий збіг.

— І я не вірю.

— Кого вони прикривають? — дивувалась Алекс. — Хай хто він, ця людина, безперечно, верховодить. А отже, знає про нас обох.

— Отже, ми мусимо й до неї дістатись.

Вони знову пильно глянули одне на одного.

— Алекс? Кев? Люди? Ця кімната звукоізольована?

Алекс повільно підвела очі, її погляд, не зосереджений на Деніелі, блукав у одвірку.

— Щось не те? — спитав Деніел, побачивши німу сцену. Він поспішив до ліжка і поклав руку на плече Алекс.

— Просто складаємо два і два, — понуро відповів Кевін.

Деніел поглянув на Алекс.

— Маємо додати ще одне ім’я до нашого переліку, — мовила вона до нього.

— Чиє?