— У цьому й річ, — мовив Кевін.

— Дай-но поміркувати, — відповіла Алекс. — Якби я не знала відповіді на це запитання, вони б не намагались мене вбити. — Вона підвела очі на Кевіна. — Я розумію, що це страшенно неконкретне запитання, та чи ти колись чув ім’я, що починається з літери П — людини, яка має до цього відношення з твого боку?

— Якийсь П? Маю поміркувати, так одразу не скажу. Я перегляну знову дзвінки Деверса, погляну, можливо, щось знайдеться.

— А я попрацюю над цим питанням, переглядаючи файли з Карстеном.

Кевін, кивнувши, глянув на Деніела.

— Сподіваюсь, що ти прийшов, бо щось уже приготував на сніданок. Треба нагодувати потужний мозок Оллі, щоб вона розв’язала цю задачу.

Поставивши ноутбуки на кухонному острівці, вони почали переглядати файли, снідаючи. Вал та Ейнштейн навіть не поворушились і зараз уже переглядали шопінг-канал. Деніел підтягнув стільця до Алекс, спостерігаючи, як вона розглядає відео, зняте перед дуже респектабельним міським котеджем Карстена. Вона промотала час, коли нікого не було вдома, водночас прослуховуючи записи Карстенових телефонних розмов крізь навушники. Карстен був дуже обачливим, розмови, що стосувались роботи, ніколи не були конкретними, ніколи він не називав конкретних імен чи проектів, а оскільки дзвінки в кабінеті записував зовнішній мікрофон, то вона могла чути лише репліки Карстена. Він уживав так багато займенників, що неможливо було збагнути, про що говорить. Вона збагнула лише, що є кілька вона та він, які так його дратували, що принаймні з одним проектом були проблеми. Судячи з голосу, він ніби переживав стрес. Можливо, через те, що трапилось у Техасі, та електронний лист Діверзу. Чи Карстен почувався в небезпеці? Чи здогадувався, що Кевін про нього знає? Він мав діяти акуратно, про всяк випадок. Карстен не дістався б до сьогоднішньої посади, якби не мав достатньо сильної паранойї. У його будинку стояла сигналізація, ґрати на вікнах на першому поверсі та камери зовнішнього спостереження знадвору. Деякі записи були зняті цими камерами, тож, мабуть, Кевін зламав систему. Район не найкращий: багацько сусідів, які мешкають поряд, на вулиці багато людей та руху вдень і вночі. Безліч свідків.

— Тобі доведеться удертись сюди? — спитав Деніел, пробубонівши, коли вона збільшувала запис зі ще однієї камери, що під іншим кутом знімала заґратовані вікна.

— Сподіваюсь, що ні.

Алекс показала на маленьку жіночку, яка підіймалась угору парадними сходами. У руках вона мала кілька пакунків із бакалії, що тягнули її донизу, поки вона відмикала замок ключем і відчиняла засув. Із цього кута вона могла бачити, зупинивши зображення одвірка, як вона вводила код у сигналізацію. Вона закривала рукою клавіатуру; побачити послідовність цифр було неможливо.