— А він необхідний?

— Заглуши двигун.

Деніел, підвівшись, швидко попростував у їхній бік. Алекс спостерігала, чи змінюватиметься вираз його обличчя, коли Деніел підходив ближче.

— Я ж не можу спостерігати за тобою щосекунди, Карстене, — ласкаво мовила вона. — Відкрий багажник.

Вони з Карстеном спостерігали, як Деніел переніс устаткування з багажника седана у вантажне відділення «БМВ». Закінчивши, він став біля дверцят із боку Карстена, чекаючи.

— Виходь, — мовила Алекс.

Повільно, тримаючи руки на видноті, Карстен відчинив дверцята й вийшов. Коли Алекс вилізла з авто, побачила, як Карстен вдивляється в Деніела. Вона спробувала оцінити Деніела безсторонньо. Він здавався кремезним, здатним подбати про себе, навіть попри окуляри та накладний живіт. За таких обставин цілком зрозуміло, що Карстен був обережним і наляканим, незважаючи на те, що добре це приховував.

Як йому й наказано, Деніел не промовив ані слова. Він лише раз ненадовго перестрів погляд Алекс, але його погляд був нейтральним. У нього лише трішки вип’ялася щелепа, як тоді, коли він залякував підлітків у Оклахомі. Через це він здавався небезпечнішим, але водночас трохи більше скидався на Кевіна. Чи бачив Карстен світлини Кевіна?

Деніел став за водійськими дверцятами, руки по швах, чекаючи.

— Руки на капот, — скомандувала Алекс Карстонові. — Не ворушись, поки не повернусь.

Карстен став, як підозрюваний, що обхилився об поліцейське авто. Він опустив голову, але Алекс помітила, що він продовжував розглядати Деніела, як міг, дивлячись у відображення у віконці. Ніщо не свідчило, що він впізнав його, утім, Алекс не була впевнена, що Карстен не приховує своєї реакції. Її увагу відвернуло те, як вогні на парковці замиготіли над їхніми лисинами в однакових місцях.

— Це пан Томас, — мовила вона до Карстена. — Якщо спробуєш мене підманути, утекти чи скалічити, помреш приблизно за дві з половиною секунди.

На Карстоновій скроні збиралась краплина поту. Якщо він удавав навіть це, то вона щиро здивується.

— Я не робитиму нічого, що б наразило на небезпеку Лівві, — гаркнув він.

— Добре. Я зараз повернусь. Піду завдам собі кілька ушкоджень.

Блакитні очі Деніела зблиснули, зиркнувши на неї, коли вона промовила слово «ушкодження»; він насилу перевів погляд на Карстена.

Усі її речі були акуратно складені в багажне відділення «БМВ». Розстібнувши блискавку на сумці з аптечкою, вона енергійно порпалась усередині, допоки не знайшла те, що шукала, а потім відрізала короткий шматок марлевого відрізу та стрічки. Схопивши торбинку, вона відвернулась, залишивши ляду багажника розчиненою. Громадський туалет розташовувався просто на іншому боці невеличкого грального майданчика. Зайшовши в жіночу вбиральню, вона ввімкнула світло.