Майкл зглитнув. Спокійнішим, тихшим голосом він додав:

— Чиніть, як вважаєте за потрібне. Тільки, прошу, не завдайте собі шкоди. Еллі, може, й до нестями люта на вас просто зараз, та ще більше вона зненавидить себе, якщо ви постраждаєте через неї, — він уривчасто вдихнув, а тоді провадив: — Я люблю Керол так сильно, як рідну матір любив, розумієте? Щиро! Я би помер заради неї, не вагаючись.

Очі в хлопця були на мокрому місці, він благально дивився на неї, і Гарпер відчувала, що в повітрі між ними зависло невимовлене «але».

Йому ще було що сказати, та часу зовсім не лишалося. Бен та Джеймі Клоуз чекали.

8

8

Попереду йшов Бен. Вони перетинали місток, складений із соснових дощок, що були щільно припасовані одна до одної на снігу. Здавалося, світ поглинула цілковита пітьма, якщо не рахувати білого промінчика від ліхтарика Бена. Замикала шерегу Джеймі. Через ліве плече в неї висіла гвинтівка, а правою рукою вона тримала держак від мітли, обрізаний і перев’язаний з одного кінця стрічкою. Джеймі насвистувала, розмахуючи держаком вперед-назад.

Вони вийшли з-під ялин і попрямували до Будинку з чорною зорею, котеджу, в якому зимувала Керол з батьком. Це була маленька одноповерхова будівля з візерунчастою черепицею та чорними віконницями, названа на честь величезної кованої залізної зірки, яка висіла на північному боці будинку між вікон. Гарпер спало на думку, що то надзвичайно вдалий декоративний елемент, який пасував би темниці інквізитора чи, може, катівні. Двоє Пильнувальників сиділи на одному-єдиному кам’яному східці, та відразу ж і підскочили, угледівши, як з-під дерев вийшов Бен. Не звернувши на них уваги, Бен пройшов повз і загупав у двері. Керол запросила їх увійти.

Вона сиділа в старому місіонерському кріслі, обтягнутому потрісканою блискучою шкірою. Крісло, без сумніву, належало її батьку: гарне місце, щоб читати Мілтона, курити люльку та гадати добрі мудрі дамблдорівські думи. Поряд стояло підібране за стилем двомісне крісло зі шкіряними подушками блідо-кремового кольору, на якому не сидів ніхто. Разом з Керол у кімнаті були двійко Пильнувальників, але сиділи вони на підлозі, у неї в ногах. Однією з них була Мінді Скіллінґ, яка з благоговінням та обожнюванням дивилася на Матінку Керол. Іншим Пильнувальником виявився зніжений хлопчина з коротко стриженим русявим волоссям, жіночними вустами та великим ножем, припасованим на худому поясі. Майже всі у таборі кликали його Бові, та Гарпер не була певна, то через ніж чи його подібність до Зіґґі Стардаста[111]. З-під своїх рожевуватих опущених повік він дивився, як вони заходять.