ОХ, Я ПОГАНА ПОГАНА ПОГАНА ЛЮДИНА.

ДУМКА, НАВІЯНА ПІДСМАЖЕНИМ ФІЛЕ А-ЛЯ СТОРІ: САРА СТОРІ ОБЕРНУЛАСЯ НА ПОПІЛ, І ТОЙ ПОПІЛ МІСТИТЬ АКТИВНІ СПОРИ, ЯКІ ОЧІКУЮТЬ НА НОВОГО ХАЗЯЇНА. ЦЕ ЗНАЧИТЬ, ЩО СПОРУ ДО РЕПРОДУКЦІЇ ГОТУЄ ЖАР, ОТ ТІЛЬКИ ВІН ЇЇ НЕ РУЙНУЄ. ВІД ПОШКОДЖЕНЬ ЇЇ МАЄ ЗАХИЩАТИ ПЕВНИЙ ЕНЗИМ. ВДОСТАЛЬ ТОГО ЕНЗИМУ МОЖЕ — ТЕОРЕТИЧНО — ВКРИТИ ШКІРУ Й СЛУГУВАТИ ЯК ВОГНЕТРИВКИЙ ПОКРИВ. ОТЖЕ, МОЯ ТЕОРІЯ: ПОЖЕЖНИК МОЖЕ АКТИВУВАТИ ТОЙ ЕНЗИМ, ЩОБ ВІН ЗАХИЩАВ ЙОГО ОРГАНІЗМ. САРА СТОРІ ТОГО НЕ ВМІЛА, ТОМУ Й ПЕРЕТВОРИЛАСЯ НА «ФЛАМБЕ». ТА ЩО ЗАПУСКАЄ ЦЕЙ ЕНЗИМ? ЩЕ ОДНА ТЕМА ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ З ХЛОПЦЯМИ ОНЛАЙН.

НІК СТОРІ НЕ ПОВНІСТЮ НІМИЙ. САМЕ ЗАРАЗ ВІН СТОГНЕ ТАК, НАЧЕ ПРОСРАТИСЯ НЕ МОЖЕ. ЩЯЗ[110]. МЕНІ НІЗАЩО НЕ ЗАСНУТИ.

7

7

Гарпер прокинулася від поштовху, наче спала не на ліжку, а в човні, який щойно наскочив на скелю, скрегочучи корпусом об шорсткий камінь. Вона кліпнула, вдивляючись у темряву, не певна, чи то хвилина минула, чи, може, цілий день. Тоді човен знову здригнувся від удару. Біля підніжжя розкладачки стояв Бен, копаючи коліном раму ліжка.

Вона проспала від світанку до заходу, настав уже новий вечір.

— Сестро, — промовив Бен. Тільки це вже був не той Бен, який вмовляв її минулої ночі. Це був офіцер Патчетт. Його м’яке й приємне кругле обличчя набуло нечулого та офіційного виразу. Він навіть напнув на себе поліцейську уніформу: темно-сині штани, випрасувана блакитна сорочка й темно-синя куртка з білою вовняною підкладкою та словами «ПОЛІЦІЯ ПОРТСМУТА», витиснутими ззаду великими жовтими літерами.

— Так?

— Матінка Керол сподівається отримати новини щодо стану Отця Сторі, — відказав їй Бен. — Тільки-но ви будете готові, ми з Джеймі проведемо вас до неї.

Джеймі Клоуз стояла у дверях до почекальні, перекидаючи білий камінець з руки в руку.

— Перш ніж я зможу повідомити їй ці новини, мені самій спершу треба оглянути Отця. І хвилю, щоб зібратися. Ви можете почекати в сусідній кімнаті?

Бен кивнув і окинув недбалим поглядом Ніка, який саме всівся на ліжку, спостерігаючи за ними широко розплющеними зачудованими очима. Бен підморгнув, та у відповідь хлопець не всміхнувся.

Офіцер поліції пірнув під шторку, але Джеймі Клоуз затрималася.

— Роздавать ліки вам подобається, — проказала Джеймі. — Подивимось, як вам сподобається їх приймать.

Гарпер намагалася вигадати якусь кмітливу, дошкульну відповідь, та Джеймі розвернулася і попрямувала за своїм керівником до почекальні.

«Не йди», — жестами сказав Нік.

«Мушу», — відповіла вона йому порухом рук.

«Не треба, — не зронивши жодного слова, наполягав хлопець. — Вони задумали щось погане».