Диво дивне, яблунівські механізатори перехоплювали ті пісні, бо їхні душі тягнулись до нового й незвичайного. А тому-то, проводжаючи кохану дівчину з кіно, в зоряній темряві не один, траплялось, наспівував їй модний шлягер, почутий від Хоми:
— Ой, ой, ой! Весною у квітні проведу передпосівну культивацію, сівбу ярих зернових і боронування. Восени зберу пізні сорти картоплі, закінчу збирання силосних культур, виконаю зяблеву оранку, зберу цукрові буряки, закінчу сівбу озимих. Ой, ой, ой!
Тракторозавр Хома жив у тракторному парку колгоспу «Барвінок», де механіки проводили йому технічний огляд, змащували деталі, заливали в бак пальне. Був задоволений, хоч ніяк не міг звикнути, коли цвяхом чи яким залізним гостряком проколював собі шину. Тоді, здавалось, починав боліти навіть диск колеса, всякі там гайки, шпильки, камера, протекторні кільця. А ще коли ремонтували двигун, лізли до диференціала чи до муфти зчеплення, то, чуючи в своїх механічних нутрощах доторк будь-якого чужорідного інструмента, Хома переймався лоскотами, він дригонів не тільки всім своїм машинним корпусом, а й людським тулубом, і сміх йому ринув не тільки з грудей, а й із двигуна, й корчились у нього не тільки руки, а й радіатор і основний циліндр гідравлічної системи.
В снах, що навідували тракторозавра Хому, фігурували вали відбору потужності з незалежним приводом, кабіни з кондиційованим повітрям, безступінчаста гідравлічна трансмісія, газотурбинні двигуни. Часто снилось, що відмовило рульове колесо — й тоді Хома плакав уві сні, й сльози текли і з фар його, і з очей... Залізним зусиллям волі струснувши нічні кошмари, отямлювався, й тоді з чистою свідомістю мріяв — і в мріях знаходив розраду. Мріяв тракторозавр Хома про весняну, літню й осінню трудові кампанії в колгоспі «Барвінок», про ігри в полі з найрізноманітнішими агрегатами. А що фантазії не бракувало, то в цих мріях бачив біля себе причіпний прес-підбирач, що підбирає валки сіна чи соломи, пресує їх у паки й зв’язує синтетичним шпагатом. А то вже в іншій сміливій візії за ним ішов підбирач-копнувач, що з підібраних валків соломи викладав на полі циліндричні копиці. А то ще бачились йому волокуші начіпні, волокуші тросово-рамочні універсальні, копицевози універсальні начіпні, навантажувачі стогоклади фронтальні начіпні, скирторізи начіпні тракторні...
Еге ж, у цей складний період буття, коли Яблунівку облягали тумани й мжичив надоїдливий дощик, тракторозавр Хома Хомович жив суворим і складним внутрішнім життям, високим биттям серця й мотора, які працювали в унісон.