Уряду Кастрена не судилося довго протриматися. Розбіжності серед лівих соціал-демократів спричинилися до звуження основи уряду, тож йому довелося вже 17 листопада піти у відставку. Утім за короткий термін врядування тривалістю неповних два місяці уряд надзвичайно гідно попрацював завдяки принциповій позиції прем’єр-міністра під час нерівної боротьби, спрямованої на захист прав та інтересів країни.

24 вересня росіяни захопили Таллінн, а кілька днів по тому в їхніх руках опинилася майже вся Естонія. За таких обставин Німеччині було не до снаги вдатися до таких самих дій проти нас, яких торік зазнали Угорщина й Румунія, однак операції проти німців давалися дуже важко. 15 вересня, ще до підписання угоди про перемир’я, скінчився призначений нам короткий термін.

Ще аж 2 лютого я дав позитивну відповідь на запитання президента Рюті, чи вважаю я, що офіцерство за всіх обставин підкорятиметься наказам. Жодних подібних труднощів, пов’язаних з ускладненнями внаслідок зміни фронту, і справді не виникло, хоч зокрема молодші офіцери в частинах, які в близькому контакті з німцями воювали проти спільного ворога, безперечно, опинилися в емоційно неприємній ситуації. А коли ще брати до уваги недовіру до всього російського, яка панувала не лише серед офіцерства, а й — правду кажучи — серед більшості народу, навряд чи варто дивуватися, що багато хто побоювався внутрішніх конфліктів, до яких могла призвести північнофінляндська кампанія. Утім внаслідок жорстоких воєнних дій німців, які завершилися спустошенням Лапландії, усі усвідомили доконечну потребу звільнити країну від армії, перебування якої лише затягувало нестерпну ситуацію.

Після того як угода про перемир’я набула чинності, почалося відрядження додаткових частин на північ, наскільки це дозволяла перепускна спроможність залізниць. Так до Оулу передислокувалися танкова дивізія, а також 3-тя й 11-та дивізії. Єгерську прикордонну бригаду було перекинуто на північ від Каяані. Важке завдання вигнати німців з країни дісталося заслуженому генерал-лейтенантові Сійласвуо, командним пунктом якого стало Оулу. Зосереджувати військо було дуже нелегко, через те що одночасно повним ходом вивозили цивільне населення з Лапландського лену.

Тим часом німці почали знімати сили з ділянки Ухта–Кестеньга, а росіяни навіть не намагалися якось скувати їх. Було утворено фронт на південь, і під його прикриттям 20-та гірська армія взялася повільно відходити в бік Норвегії. Тож до того як ми закінчили концентрацію, німецькі сили кількістю приблизно три дивізії встигли фортифікувати всі комунікаційні шляхи на півночі від Оулу й Каяані, що зробило вихідне становище для наступальної операції вкрай невигідним.