А це означало, що, крім одного разу зранку та ще одного увечері, їхні біноклі були спрямовані на далекий горизонт, щоб вони могли побачити прибулих завчасно, через пил у повітрі, який дрібними золотистими піщинками кружляв поруч та крізь імлу вдалині.
Видимість приблизно на п’ятнадцять миль.
Вони виселилися з номерів, швейцар піймав для них таксі, і вони туди всі втиснулися, втрьох на задньому сидінні. Хтось із них відчував певний жаль, проте це точно був не Вествуд, бо він іще із собою не визначився. Він сказав:
– Це був дуже дивний готель. Лише в Сан-Франциско таке може бути, гадаю. Увесь час, поки я приймав душ, я чув через вентиляційний люк, як якийсь чоловік декламує «Ґеттісбурзьку промову».
49
49
Політ минув добре, а готель «Оклахома-Ситі», який забронювала для них «Лос-Анджелес Таймс», був давньою тришпилевою будівлею, яку спорудили сто років тому і яка виглядала трохи старомодною, хоча її врятувала реставрація десять років тому. Тут було непогано в усіх аспектах, а ще тут надавали майже всі послуги, які хотілося отримати Ричерові. Він сказав Ченґ:
– Підійди до консьєржа і скажи йому, що ти одна з тих людей, хто любить вивчати місто, обходячи його вздовж і впоперек. Але повідом йому, що тебе надзвичайно турбує безпека. Запитай у нього, чи є тут щось таке, чого б тобі варто було остерігатися.
Вона повернулася через десять хвилин із паперовою туристичною картою, надрукованою в тисячі примірниках для якогось з’їзду і позначеною консьєржем за допомогою кулькової ручки. Деякі бідні райони були відокремлені широкою синьою лінією. Місця, куди не слід ходити. Наче план Східного Берліна, намальований на серветці в давні часи. Одна окрема ділянка також була відокремлена, ще й виділена настільки сильно вималюваним знаком «Х», що він аж продірявив сторінку.
Ченґ сказала:
– Він порадив мені не ходити туди ні вдень, ні вночі.
– Саме те, що мені потрібно, – відповів Ричер.
– Я піду з тобою.
– Я на це і розраховував.
Вони поїли досить рано, такий собі обідній еквівалент бранчу. Прості інгредієнти, подані у вишуканій формі. Кава була доброю. Після того вони ще годину зачекали до заходу сонця. Довгий день на рівнинній місцевості добігав кінця. На вулиці увімкнули ліхтарі, а на машинах – фари. Шум у барі змінився з обідньої тиші на вечірній гомін.