Светлый фон

– Це ж необов’язково має бути розумне рішення. І головна його суть саме в тому, щоб не купувати власне стареньке шевроле. Це його основне завдання. Повний сервіс.

– То скільки б вони могли за це платити?

– Я не знаю. Мені складно це уявити. Уявити, що ти заможна людина і хочеш піти з цього світу. Остання розкіш. На задньому плані в тебе стоять обачні та розсудливі люди, які стежать за тим, щоб усе пройшло добре. Турбота і увага, і навіть тримання за руку. Звісно, це ж головна подія у твоєму житті. Ти готовий заплатити їм таку ж суму, яку витратив на своє авто. А воно в тебе, мабуть, марки «мерседес» чи «BMW». Припустімо, тисяч п’ятдесят. Чи навіть вісімдесят. Або й більше. Що я маю на увазі: а чому б ні? Ти все одно не зможеш забрати його із собою на той світ.

Вествуд запитав:

– Коли ми туди поїдемо?

Ричер відповів:

– Коли в нас буде план. Це тактичний виклик. Наче наближення до маленького острова у відкритому морі. Там настільки рівна місцевість, наче це більярдний стіл. Ті їхні елеватори для зерна – найвищі предмети на цілий район. Я певен, що в них там є всілякі драбини й містки для технічного обслуговування тих елеваторів. Вони виставлять там чергових. Вони побачать нас іще на відстані десяти хвилин ходу звідти. А якщо ми поїдемо туди потягом, вони всі вишикуються на рампі, очікуючи на нас.

– Ми можемо приїхати туди вночі.

– Вони все одно побачать світло фар за декілька миль.

– Ми можемо їх вимкнути.

– Тоді ми самі не будемо бачити, куди нам їхати. Там уночі безпросвітна темрява. Це ж сільська місцевість.

– Але ж дороги прямі.

– На додачу до всього, у нас немає зброї.

Вествуд нічого на це не відповів.

 

Після вечері Вествуд пішов до свого номера, а Ричер і Ченґ вирішили прогулятися по набережній Ембаркадеро. Ніч видалась прохолодною. У буквальному сенсі, тут було вдвічі холодніше, ніж у Феніксі. Ченґ була одягнена лише у футболку. Вона йшла, тісно притулившися до нього, щоб зігрітися. Це зробило їх незграбними на вигляд, наче вони стали якимось триногим створінням.

Ричер запитав:

– Ти мене навмисно підтримуєш?

Ченґ відповіла запитанням:

– Ти добре почуваєшся зараз?