— А тут що? — озвався Стіллер, потягнувши за клямку дверей до якоїсь комори у глибині гаража.

— Вона зачинена на додатковий навісний замок, — звернув увагу колег Тюле.

— Можемо її використати, — зрадів Стіллер. — Якби хтось ховав щось у гаражі, то саме в цій коморі.

Він роззирнувся навколо, помітив великі кусачки.

— У комору теж треба поставити камеру, — сказав Стіллер, намагаючись зрізати замок.

— Я десь тут бачив більші кусачки.

Тюле заходився шукати серед мотлоху, знайшов величезні ножиці для зрізання болтів і перекусив дужку замка. Сам дверний замок був врізний, як у звичайних міжкімнатних дверях. Стіллер подався у будинок по ключі.

— Цілком можливо, що валюта й справді спершу побувала тут, перш ніж опинитися на дачі, — висловив припущення Вістінґ, коли Стіллер повернувся.

— Принаймні подбав про надійність дверей.

Сітллер вставив ключ, обернув у замку і потягнув двері на себе.

Сперте, солодкаве повітря, змішавшись із запахами моторних олив з гаража, вдарило їм в обличчя.

Стіллер намацав вимикач. Комора без вікон мала заледве два на два метри й була облаштована під маленький офіс з невеликою конторкою під однією стіною, кріслом на коліщатах і кількома полицями. Під протилежною стіною стояв накритий дерев’яний ящик. Над ним висів постер фільму «Безтурботний наїзник» Денніса Гоппера з Петером Фонда в одній з головних ролей. У правому куті плаката висів на цвяху жмут висохлих ароматизаторів повітря.

Стіллер увійшов першим. За ним — Вістінґ. На конторці лежала перевернута пляшка з-під пива. Пиво давно висохло, однак залишило по собі коричневі розводи на стільниці й на паперах.

Одна з шухляд наполовину висунута. Вістінґ витягнув її повністю. На журналах про мотоцикли стояла металева коробка з купою ароматизаторів, іще запакованих у пластик.

Стіллер копнув великий дерев’яний ящик.

— Замкнений, — кивнув він на висячий замок, такий самий, як той, що висів на дверях.

Підійшов Тюле з кусачками. Цієї миті задзвонив телефон Стіллера.

— Це — Ґітте з ДНК-реєстру, — сказав він, глянувши на дисплей, і ввімкнув телефон на голосний зв’язок.

Тюле вичікувально завмер з інструментом у руках.

— Ми маємо результат термінового аналізу біологічного матеріалу Веґарда Скоттемюра, — повідомила жінка й назвала номер аналізу в реєстрі.