Светлый фон

Чи він хоча б цікавий? Цікавий, як Нікі Лауда, який в одному документальному фільмі заявив, що опіки зробили його обличчя характерним. Якщо він правильно зрозумів, бо документалка була німецькою мовою. Чи можна відділити обличчя від характеру, особистості? Посудину і вміст? Очевидно, так, раз на двадцять років молодша вродлива жінка відкинула перед ним покривало.

Кутики вуст знову піднімалися вгору. Ну й нехай, сказав він собі, ти ж заслужив, Тарзане.

З кімнати долинуло шарудіння, тож він швидко став під душ і відкрутив кран. Перш ніж помив руки з милом, понюхав пальці на правій руці й зітхнув.

Стукіт у двері ванної.

— Так? — запитав він.

— Тарасе, мені треба в туалет.

— Хвилинку.

Він швидко змив шампунь, вийшов з душової, витерся, натягнув штани й футболку і залишив ванну Цвілакові, який переминався з ноги на ногу перед дверима.

Мимоволі слухаючи дзюркотіння у ванні, він заглянув у Тінин номер. Тарас відчував непереборне бажання побачити її хоча б іще раз голою. Коли вона прокинеться, їй стане соромно за попередню ніч, а коли вона за якусь годину побачить і його, вони дивитимуться одне повз іншого, а через два дні поговорять і домовляться, що це було вперше і востаннє.

Йому не пощастило. Вона була накрита ковдрою по вуха, обернена в інший бік, і все вказувало на те, що дівчина міцно спить.

— Тіна ще спить? — запитав Цвілак, сумно переводячи погляд зі своєї тарілки на столі з їжею, ніби не в змозі вирішити, йти по добавку чи ні.

Тарас стенув плечима.

— Ви вчора ще довго сиділи?

— Та ні, з годинку...

Тарас побачив її у дверях в їдальню. Дівчина шукала їх поглядом і, зустрівшись із ним очима, всміхнулась і помахала рукою, а потім пішла до столиків з їжею.

— Ось вона, — мовив Тарас, показуючи її Цвілакові.

Усміхаючись, підійшла з підносом, на якому була мисочка з мюслями і склянка апельсинового соку.

— Вегетаріанка? — запитав Цвілак?

— Ні, а що?

Вона поводилась абсолютно невимушено, і Тарас знову засумнівався у своєму таланті бачити людей наскрізь. Вона не ховала очей, не поводилася так, наче чимось завинила, і, попри його очікування, не виправдовувалася тим, що випила забагато пива.