Коштовності та годинники, це їй вже було непотрібно. Каллі був мертвий, і будь-хто, кому вони б запропонували ці речі, міг здати їх поліцаям. Отже, готівка. Переважно монети. Це досить непросто, але воно того варте. У кожній касі було монетами десь по тридцять марок. А в «Вертгаймі» була незліченна кількість касових апаратів, в багатьох відділах їх стояло декілька штук. Алекс не знала точної кількості, але їх мала бути принаймні сотня, враховуючи те, що вони були в найбільшому універмазі Європи. Сто разів по тридцять. Це додало б їй багато дзвінких грошенят, а разом з цим і велику вагу. Лише тому вона взяла з собою Вікі, інакше впоралася б самотужки. Але шлях втечі, який вона обрала, вимагає участі обох, особливо якщо вони не хочуть залишити свою здобич.

Тепер Алекс більше не соромилася красти у свого колишнього роботодавця. Це буде її остання справа, після чого вона назавжди покине Берлін.

Вона позичила сто двадцять марок, знайшла ці гроші в кухонній шафі, у глиняному горщику, де все ще пахло оселедцем. Вона витратила близько вісімдесяти марок, щоб придбати новий одяг для себе та Вікі, фарбу для волосся і, звичайно, заплатити за кімнату, в якій вони зупинилися. Вони фактично орендували її, щоб спокійно спланувати свою кампанію з помсти поліцаю-вбивці. Вона вже будувала з Вікі власний план, коли прочитала ту статтю в газеті. Спочатку вона не була впевнена, стаття була написана дуже розпливчато, але дзвінок Вікі у відділок на Віттенбергплац все підтвердив. Спочатку вони лише сказали їй, що Кушке у відпустці, але коли вона наполягла й зауважила, що має до нього приватну справу й відвідає його вдома, поліцейський усе пояснив їй по телефону. Йому було дуже прикро їй про це повідомляти, і він не знав, наскільки вона була близька із сержантом Кушке, але, на жаль, сержант трагічно загинув.

Хтось щойно вбив Кушке, цього садистського мудака!

Спочатку Алекс не знала, радіти їй цьому чи ні. Хтось помстився за неї, принаймні так здавалося. Хоча вона не хотіла заходити так далеко, вони не хотіли вбивати чоловіка, просто налякати його до смерті, він мав бути переляканим до смерті, таким був її план. Тепер довбаний поліцейський був мертвий, і Алекс не знала, було це достатнім покаранням для нього чи ні. У всякому разі Бенні все одно не повернути до життя. Проте і її помста також не повернула б його до життя.

Вона озирнулася в пошуках Вікі, яка у своєму темному одязі в сутінках великої світлої зали виглядала майже так само, як Бенні під час їхніх попередніх пограбувань універмагів. Нічні сторожі закінчили свій обхід, час братися до справи. Їм знадобилося б не більше години для всіх кас, якби вони чітко дотримувалися того маршруту, який запланувала Алекс.