— Тобі то чого боятись? — сердито спитала дівчина.

— Якщо я вас не зможу вдовольнити — стану посміховиськом в очах усієї раси. А вам пришлють іншого чоловіка.

— Ще такої халепи не вистачало, — насупилась дівчина. — Скажи їм нехай нікого не присилають, бо ти мене вдовольнив.

Хлопець задумливо подивився на неї:

— Вони не повірять.

— То що ж робити?! — дівчина присіла на краєчок дивану і почала нервово гризти нігті. Через деякий час вона підскочила, мов ошпарена, — Я придумала. Я поріжу палець і накапаю крові на простирадло. По рукам?

Ієгор стенув плечима:

— Як вам буде завгодно.

Дівчина уважно подивилася на нього:

— Що ти як заведений. Як ви хочете, як вам буде завгодно… Ти що робот? Сам ти хочеш цього?

— Я-а, — Ієгор запнувся, — та хіба я маю право?

— Я тебе не запитую про права, я запитую про бажання.

Ієгор почервонів і втупився у підлогу.

— Ви мене краще про таке не питайте.

— Про що ж тоді тебе питати?

— Про будь-що інше.

— Ну гаразд, тоді сядь, сядь, не стовбич, — дівчина постукала пальцями по дивану.

Хлопець з деяким острахом підійшов до неї і сів повіддаль.

— Скажи: скільки в тебе було жінок?

— Одна, — не замислюючись випалив Ієгор, — ой ні, дві.