– Типу того, – відповіла Наомі, кивнувши правою рукою, – не в одне місце, але всі, схоже, на точку в Поясі, що обертається і не на стабільній орбіті.

– Тоді, може, це корабель?

Наґата ще раз кивнула.

– Можливо, – відповіла жінка. – Я погралася з локаціями і не змогла знайти в реєстрах нічого подібного. Ані станцій, ані обжитих скель. Судно мало б сенс, але…

– Але що? – перебив Міллер Голденове бажання дати жінці закінчити.

– Але як вони знають, де воно має бути? – відповіла Наґата. – У мене немає вхідних зв’язків в лозі. Якщо корабель рухається рандомно в Поясі, як вони знають, куди відправляти послання?

Голден ледь стиснув її плечі, настільки слабо, що вона могла навіть не відчути це через важкий скафандр, і відштовхнувшись, ширнув під стелю.

– Тож це не було рандомно, – сказав він, – у них є щось типу мапи, на якій вказано позицію корабля у певний час, коли треба надсилати лазером повідомлення. Мо, то один із суден-невидимок.

Наомі повернулась у кріслі в його бік:

– Має бути станція.

– Це лабораторія, – втрутився Міллер, – вони запустили на Еросі експеримент, тож мають тримати білих комірців десь поряд.

– Наомі, – звернувся до старпома капітан, – «Матеріали захищено». Там є закритий сейф у капітанській каюті. Чи не могла б ти спробувати відкрити?

– Я не знаю, – відповіла Наґата. – Може, Амос спробував би підірвати його тією вибухівкою, з ящика зброї в трюмі.

Голден засміявся:

– Ну, там може бути купа дрібних ампул зі злим інопланетним вірусом. Варт відмовитись від думки про варіант з підривом.

Наомі вимкнула лог зв’зку і ввімкнула загальне суднове системне меню.

– Я можу глянути, чи має комп’ютер доступ до сейфу, – сказала вона, – спробую відкрити його таким робом. На це знадобиться якийсь час.

– Зроби, що можеш, – відповів капітан, – ми не будемо пхати носа не в свою справу.

Голден відштовхнувся від стелі і перелетів крізь люк містка. За мить до нього приєднався Міллер, зафіксував ноги на палубі магнітними підошвами і обернувся на капітана. Той підлетів до Міллера.

– Що думаєш? – запитав капітан. – За усім стоїть «Протоґен»? Чи ще хтось, схожий настільки, що не відрізнити?