– Атож, варто, – погодився Міллер.
***
Наомі була вправною. ДУЖЕ вправною. Голден дійшов до цього, коли завербувався на «Кентербері», і за роки служби він додав це знання до списку фактів, таких як космос
– Я не можу відкрити сейф, – сказала жінка.
Вона плавала біля сейфу в капітанській каюті, впершись ногою в койку, аби триматися під час жестикуляції. Міллер розмістився в люці, що вів у коридор. Голден стояв на підлозі з увімкнутими магнітними підошвами:
– Що тобі потрібно для цього?
– Якщо ти не дозволиш його підірвати, то я не зможу його відкрити.
Голден похитав головою, але Наґата або не помітила цього, або проігнорувала:
– Сейф розроблено так, аби відкривався за допомогою дуже особливого патерну магнітних полів біля цієї металевої пластини спереду. Хтось має спеціальний ключ, створений для нього, але він відсутній на кораблі.
– Він на тій станції, – впевнено сказав детектив. – Капітан не відправив би те повідомлення, якби вони не мали змоги відкрити сейф.
– Які шанси, що ми натрапимо на пастку? – запитав Джим.
– Охуєнні, капітане, – докинув Амос. Він слухав розмову з торпедного відсіку, намагаючись зламати захист невеличкого термоядерного реактора, що живив одну з шести торпед, щоб вивести його в надкритичний режим. Працювати з головним реактором, зважаючи на знятий захист, було занадто небезпечно.
– Наомі, мені справді дуже потрібен той сейф з нотатками дослідників і зразками, – попросив капітан.
– Ти не знаєш, що всередині, – втрутився Міллер, а потім засміявся: – Звісно, там саме воно. Але воно нам не знадобиться, якщо ми підірвемося, або, що гірше, якщо шрапнель, вкрита тим блювотинням, наробить дірок у наших чудових костюмах.
– Я розберуся з цим, – Голден дістав з кишені скафандра шматок крейди і намалював кільце по корпусу навколо сейфу. – Наомі, зроби маленьку дірочку і перевір, чи можемо ми вирізати усю частину переборки та забрати з собою клятий сейф.
– Тут мова про половину стіни.
– Окей.