Власник кабінету махнув їм, аби сідали, а коли гості влаштувалися, мовив:

– Ми обговорювали, що робити з Еросом.

Голден знизав плечима:

– Добре. До чого дійшли?

– Міллер вважає, що хтось забажає висадитись на станції, аби зібрати зразки протомолекули.

– Мені неважко уявити, що знайдеться хтось настільки недолугий, – кивнув Голден.

Джонсон підвівся і натиснув щось на столі. Екрани, що зазвичай показували зовні будівництво «Нову», перемкнулися на двомірну мапу сонячної системи, тонкі лінії різного кольору позначали позиції флотів.

Злий рій зелених точок оточив Марс. З цього Джим зробив висновок, що зелений колір позначає земні судна. Багато червоного та жовтого розташовано було в Поясі та біля зовнішніх планет. Червоний, напевно, означає Марс.

– Непогана схема, – похвалив капітан, – точна?

– Достатньо, – відповів Джонсон. Кількома натисками на столі він збільшив шмат Поясу. Грудка у формі картоплини з написом «ЕРОС» з’явилась посередині екрану. До неї з двох метрів тягнулися дві зелені крапки.

– Це земне наукове судно «Чарльз Лаєлл», прямує на повній тязі до Ероса. Йому акомпонує те, що ми вважаємо ескортним судном типу «Фантом».

– «Росінантів» родич з земного флоту, – прокоментував Джим.

– Ну, «Фантоми» – то стара модель, що ймовірно належить до другого ешелону, але він все ще на голову сильніший за будь-що, виставлене Поясом.

– Якраз той тип судна, що потрібен для супроводу науковців, – сказав Голден. – Як вони туди дісталися так швидко? І чому лише двоє?

Фред збільшив мапу так, аби знову стало видно всю Сонячну систему.

– Сліпа удача. «Лаєлл» повертався на Землю після картографування астероїдів поза Поясом, коли змінив курс на Ерос. Це близько, та й більше нікого поряд. Земля побачила шанс прихопити зразок, поки всі інші вирішують, що робити.

Голден глянув на Наомі, але з її обличчя нічого не можна було зрозуміти. Міллер дивився на нього як ентомолог, що обирає, куди встромити голку.

– Значить, вони в курсі? – запитав капітан. – Щодо «Протоґену» і Ероса?

– Ми вважаємо, що так, – відповів Джонсон.

– Ви бажаєте, аби ми їх відігнали? Ну, тобто я впевнений, що ми зможемо, але це працюватиме, допоки Земля не перенаправить ще кораблів на підмогу. Багато часу ми вам не збережемо.