РОЗДІЛ 46. Міллер

Міллер розумів, що тягнучи руку за Голдена і проти свого нового боса, він отримає на горіхи. Його становище при Фреді і АЗП було досить нетривким від початку, тож не варто, лижучи сраку, вказувати на те, що голденівці не просто більш віддані, а й заслуговують більше довіри, аніж люди Фреда. Те, що він сказав правду, ще погіршувало становище.

Він очікував відплати. Було б наївно не очікувати.

– Вперед, брати, вперед, щоб царство розцвіло, – співали ті, що чинили опір, – почнімо в праведності день, щоб нам здолати зло.²²

Детектив зняв капелюха і провів пальцями по рідкому волоссю. Не схоже це на гарний день. Інтер’єр «Нову» демонстрував більшу потребу в латанні і доробці, аніж вимагав корпус.

Робота дизайнерів полягала в тому, аби побудувати щось грандіозніше за двокілометровий корабель. Величезні рівні розташовувались один над одним; алюмінієвий профіль органічно співіснував з тим, що мало стати пасторальними луками. Структура перегукувалася з найвидатнішими кафедральними собрами Землі і Марса, росла крізь пустоту повітря, демонструючи стійкість при тяжінні прискорення і в прославлянні Бога. Там все ще стирчали сталеві балки і місця для сільськогосподарського субстрату були порожні, та Міллер зрозумів, яким воно стане по завершенню.

Корабель поколінь був гімном всепоглинаючих амбіцій і абсолютної віри. Мормони це знали. Вони це розуміли. Вони сконструювали судно, що було водночас молитвою, благочестям і відзначенням. «Нову» був би найвеличнішим храмом, який побудувало людство. Він, серйозна надія землян на досягнення зірок, міг би приглядати за паствою у прощі міжзоряним простором.

Він міг би, якби не Міллер.

– Ти хочеш, аби ми газом їх пригостили, Пампа? – запитав Діоґо.

Міллер розглядав людей, що чинили опір. Тих, хто утворив живий ланцюг у коридорах і інженерних проходах, на око було до двох сотень. Транспортні ліфти і промислові маніпулятори застигли в очікуванні із вимкненими екранами, із замкнутими накоротко батареями.

– Ага, може, й варт, – зітхнув детектив.

Загін безпеки – його загін безпеки – налічував більше трьох тузнів штиків. Чоловіки і жінки, більш об’єднані нарукавними пов’язками АЗП, аніж тренуванням, досвідом, лояльністю чи політичними поглядами. Якби мормони обрали шлях насилля, то там були б калюжі крові. Якби вони були в скафандрах, то протест продовжувався б години. Можливо, дні. Натомість Діоґо дав сигнал – і за три хвилини чотири маленькі комети злетіли в простір нульовим тяжінням, виляючи хвостами з ННЛП-альфа і тетрагідроканабінолу.