Фред сидів у кріслі з насупленим поглядом і замисленим чолом. Міллер подався уперед.
– Ви ставите мене у важке становище, – сказав Джонсон. – Все, що ви кажете, вірно, але мені не просто повірити, що ви дотримаєте слова. Тримати вас у штаті ризиковано, адже це може підірвати мої позиції на мирних перемовинах.
– Так, це ризик, – сказав Джо. – Але я побував на Еросі і станції Тот. Я літав на «Росінанті» з Голденом і його командою. Коли дійде до аналізу протомолекули і того, як ми потрапили в цю халепу, не буде нікого кращого, щоб дати цю інформацію. Ви зможете стверджувати, що я забагато знаю, аби мене відпустити просто так.
– Або занадто небезпечно.
– Звісно. Або так.
Вони помовчали хвилинку. На «Нову» група вогнів засвітилася зелено-золотавим візерунком. Потім потемніла.
– Консультант з безпеки, – нарешті озвався генерал,– незалежний. Я не бажаю давати вам посаду.
– Якщо в комплекті йде моя особиста койка, тоді я згоден, – кивнув Міллер. Це тільки до закінчення війни. Після цього він стане м’ясом для машини. Хай будеʹ.
Фред відхилився назад, крісло під ним пискнуло, підлаштовуючись під нову позицію.
– Добре, – сказав хазяїн кабінету, – ось вам перше завдання. Визначіть мою найбільшу проблему.
– Локалізація, – відповів новоспечений радник.
– Ви вважаєте, що я не зможу втримати інформацію щодо Тота і протомолекули в секреті?
– Звісно, ви не зможете. З одного боку, про це відомо дуже великій кількості людей. З іншого – одним з них є Голден, і якщо він ще не розніс всю інформацію на всіх частотах, то невдовзі це зробить. Та крім цього, вам не вдасться укласти мирну угоду без пояснень, що там з біса відбулося. Рано чи пізно все вийде назовні.
– І що ви порадите?
На хвилинку Міллер повернувся в темряву послухати бурмотіння помираючої станції. Голоси мерців кликали його через вакуум.
– Захистити Ерос. Всі сторони захочуть отримати зразок протомолекули. Закрити доступ – це єдиний хід, що убезпечить вам місце за столом перемовин.
– Гарна порада, – посміхнувся Фред, – але як ви пропонуєте захистити щось завбільшки зі станцію Ерос, якщо Земля і Марс пришлють свої флоти?
Слушна думка. Міллер відчув приступ зажури. Навіть вважаючи, що Жулі Мао, його Жулі, загинула і зникла, було нечемно казати те, що він збирався: