— Зрозуміли, виконуємо, — майже суголосно відповіли Ґарсія і Ясмін.

Пела відчула, як холодний піт рясно вкриває її чоло та стікає обличчям. Найжахливіші у Галактиці хижаки були за якихось сто метрів від неї і невблаганно наближались. Кошмар став дійсністю.

«От тобі й накопичення цноти! Все. Повний цуц…» — вереснуло у її голові.

— «Павуки» бачать цілі! — закричала Ясмін.

— Тримати периметр, мать вашу! — Ґарсія гаркнула так, що затріскотіли звукові фільтри комунікаторів.

Цієї миті болото зкипіло. Над його поверхнею з’явились гребінчасті голови та зміїні тулуби. Це втікали від ґиргів сельвійські болотяні гади. Кіборги дали залп одночасно. Хвиля темного полум’я прокотилась мочарінням, перетворюючи змій і рептилій на попіл. Одночасно за півсотні метрів від острівця виникли високі світлові колони. Туман на мить розсіявся, і Пела побачила роботу орбітальних променевих гармат. Болото під їхніми променями випаровувалось до самого дна, все живе перетворювалось на вугілля, а торф починав тліти. Хвиля розпеченої пари досягла острівця і позбивала людей з ніг. Попадали навіть треновані, споряджені екзоскелетами десантники. Ґарсія страшними криками підняла своїх бійців на ноги. Тепер навколо клубочився суцільний туман, і лише сенсори ГРЛ допомагали бачити крізь молочно-білу каламуть.

— Бачу ґирга! — Пела навіть не зрозуміла, хто саме це викрикнув. Вона лише зауважила часті спалахи плаганів, що концентрувались в одному напрямку. На її операторському моніторі раптом виникла червона позначка про несправність. Інфраквантовий мозок одного із «павуків» таки глюкнув. Пела ввела команду «кризове перезавантаження».

— У твоїх також глюки, Пем? — почула вона голос Ясмін.

— Так. Один накрився.

— В мене теж. Це слимаки. Вони десь близько.

— Про що ви там гундосите, монтажниці шмаркаті? — це вже запитувала Ґарсія.

— Ми зафіксували дистанційний вплив норн на позитроніку «павуків», — Ясмін не відреагувала на образу. — Це означає, що до них не більш ніж тридцять метрів.

— Ми знаємо, — підтвердила Ґарсія. — Вони намагаються обійти нас південніше. Там мали б діяти «командос» із третьої групи, але вони не виходять на зв’язок. Може, їх уже всіх зжерли… Мурику, що там у тебе?

— Зо два десятки тарганів біжить південніше. Даю наводку для «орбіти-шість».

— Дивись, щоб «орбіта» нас не спалила.

— У секторі-два спрацював портал! — почули вони крик єфрейтора Чаня. — Повторюю, спрацював портал! Вони йдуть сюди! Відстань сорок метрів… десять метрів…

— Ну, пішла робота… — хрипко мовила Ґарсія. — Тримати периметр, засранці!