Збагни, якщо зможеш. Я не зміг.
— Що ти маєш на увазі?
Біолог зітхнув:
— Метаболізм — це компроміс. Що швидше ти синтезуєш АТФ, то дорожчою стає кожна молекула. Виявляється, шифратори в її виготовленні набагато ефективніші, ніж ми. Тільки відбувається це в них надзвичайно повільно, що не має бути серйозним недоліком для істот, які проводять значну частину свого часу в сплячці. «Роршах» — хай би з чого він постав — міг дрейфувати тисячоліттями, перш ніж тут з’явитися. Цілком вистачить часу, щоб запастися енергією для періодів високої активності. А щойно закладено фундамент, гліколіз проходитиме блискавично. Двотисячократна віддача й жодної потреби у кисні.
— Шифратори — спринтери. До самого кінця.
— Можливо, вони від народження завантажені АТФ і спалюють його протягом життя.
— А чи довго воно триває?
— Гарне питання, — визнав він. — Живи швидко, помри молодим. Якщо вони дозують витрати й залишаються здебільшого у сплячому стані, то хто знає?
— Гм.
Шифратора з розкинутими навсібіч щупальцями віднесло з центру в’язниці. Один витягнутий мацак торкнувся стіни, інші продовжували гіпнотично погойдуватися.
Я пригадав інші мацаки, не такі ніжні.
— Ми з Амандою загнали одного в натовп. Він…
Каннінґем повернувся до своїх зразків.
— Я бачив запис.
— Вони розірвали його на шмаття.
— Угу.
— Маєш здогади, чому?
Він знизав плечима.
— Бейтс вважає, що там може бути щось на кшталт громадянської війни. А яка твоя думка?
— Я не знаю. Може, майор має рацію, а може, шифратори — ритуальні канібали чи… вони