Він глянув на крис-ніж на її колінах.

— Це вирішуватиме Намрі, — сказала вона.

Отже, не Галлек. Вона лише підтвердила його внутрішнє знання.

— Шай-Хулуд — чудовий прибиральник сміття і знищувач небажаних доказів, — зауважив Лето. — Я сам його так використовував.

Вона легко поклала долоню на руків’я ножа.

— Скільки ж можна зрозуміти з того, де ми сидимо і як ми сидимо, — промовив він. — Ти на килимку, я на піску.

Вона міцніше стиснула руків’я ножа.

Лето позіхнув, широко роззявивши рота, аж заболіли щелепи.

— Я мав видіння, у якому була ти, — сказав він.

Вона трохи розслабила плечі.

— Ми дуже односторонні в поводженні з Арракісом, — промовив він. — Справжні варвари з нас. У тому, що ми робимо, є певний імпульс, але тепер нам слід трохи відступити. Шальки терезів мусять бути краще збалансовані.

На обличчі Сабіхи з’явилася тінь здивування.

— Моє видіння, — сказав він. — Якщо не повернемо сюди, на Дюну, танець життя, не буде більше дракона на долівці пустелі.

Оскільки він ужив стару фрименську назву для великого хробака, вона не відразу його зрозуміла. Тоді запитала:

— Хробаки?

— Ми в темному переході, — промовив він. — Без прянощів Імперія розвалиться. Гільдія не ворухнеться з місця. Планети повільно втратять ясну пам’ять одна про одну. Замкнуться в собі. Космічний простір стане перепоною, коли навігатори Гільдії втратять свою майстерність. Припадемо до вершин наших дюн, не знаючи, що над нами й що під вами.

— Ти дуже дивно кажеш, — відповіла вона. — А як ти бачив мене у своєму видінні?

«Довіряй фрименським забобонам!» — подумав він і сказав:

— Я став пазиграфічним[31]. Я живий гліф для записування змін, що повинні настати. Якщо я їх не запишу, спіткає вас такий сердечний біль, якого не повинна зазнавати жодна людина.

— Що це за слова? — спитала вона, але її рука досі торкалася ножа.