Вдома, коли Трейвіс відчинив двері, Ейнштейн пішов на задній ґанок і якийсь час стояв там, востаннє оглядаючи подвір’я і притихлий напівтемний ліс. Потім, ледь здригнувшись, він зайшов усередину. Вдень під час перевірки засобів безпеки Ейнштейн був ніжнішим, аніж зазвичай: він терся об ноги Трейвіса, обнюхував його і постійно просив, щоб той його погладив чи почухав. Увечері, коли Трейвіс і Нора дивилися телевізор, а потім грали втрьох в «Ерудит», Ейнштейн продовжував ластитися. Він клав голову на коліна то Трейвісу, то Норі. Здавалося, ретривер готовий, щоб його до самісінького літа гладили або чухали за вухами.

З дня їхньої першої зустрічі на пагорбах Санта-Ани Ейнштейн час від часу поводився як звичайний пес, і тоді було важко повірити, що він наділений людським розумом. Сьогодні був саме такий випадок. Незважаючи на те, що під час гри в «Ерудит» ретривер проявляв неабияку кмітливість (він програв лише Норі й отримував страшенне задоволення, складаючи слова, які тонко натякали на її цікавий стан, хоча її вагітність ще не була помітна), але попри те зоставався просто собакою.

Нора і Трейвіс вирішили закінчити вечір якимось легким чтивом — детективами, — але Ейнштейн не хотів завдавати їм клопоту вставлянням книги у його пристрій для перегортання сторінок. Натомість він ліг на підлогу й одразу ж заснув.

— Він досі якийсь млявий, — промовила Нора.

— Але він з’їв усе. Та й день був доволі насичений.

Уві сні пес дихав нормально, тому Трейвіс не турбувався. Він навіть оптимістичніше, ніж раніше, дивився на їхнє майбутнє. Перевірка системи безпеки додала їм упевненості в цьому. Вони вірили, що впораються з Аутсайдером, коли той заявиться. Сміливість і відданність Гаррісона Ділворта поставили органи у глухий кут і унеможливили їхні розшуки — можливо, що й назавжди. Нора знову активно взялася за малювання, а Трейвіс вирішив одразу ж після знищення Аутсайдера скористатися своєю ліцензією агента з продажу нерухомості й узятися до роботи під новим іменем Семюела Гаятта. А якщо Ейнштейн і був досі кволий… то принаймні сьогодні він виглядав енергійнішим, аніж зазвичай, тому все повинно владнатися.

Тієї ночі Трейвісу нічого не снилося.

Вранці він прокинувся раніше за Нору, а коли узяв душ і одягнувся, його дружина також уже була на ногах. Дорогою до ванної вона поцілувала Трейвіса, вкусивши його за губу, і заспано промовила:

— Я тебе кохаю.

В неї були підпухлі очі, волосся позаплутувалось, а з рота пахло чимось кислим. Але Трейвіс був готовий затягнути її назад у ліжко, якби вона не сказала: