Спершу здалося, що він робив це неохоче: його рот був грубим, неподатливим. Потім Джейс міцніше обвив її руками, пригорнув до себе, і його губи зм’якли. Клері чула швидкий стукіт його серця, відчувала солодкий смак яблук на його губах. Вона запустила руки в його волосся – дівчина мріяла про це, відколи вперше його побачила. Волосся лоскотало її руки м’яким шовком. Серце скажено калатало, шум у вухах нагадував лопотання крил.
Раптово Джейс відсторонився від неї з приглушеним вигуком.
– Тільки без паніки. Здається, ми не самі.
Клері повернула голову. Неподалік з гілки дерева за ними своїми блискучими чорними очима спостерігав Г’юґо. Отже, це було справді ляскання крил, а не шал пристрасті. А шкода.
– Якщо тут Г’юґо, то й Годж неподалік, – прошепотів Джейс. – Нам час іти.
– Він стежить за тобою? – прошепотіла Клері. – Я маю на увазі Годжа.
– Ні. Просто він любить піднятися сюди, щоб подумати в тиші. Прикро, бо, як на мене, у нас була така захоплива бесіда. – Джейс беззвучно розсміявся.
Вони спустилися тим же шляхом, що і піднімалися, але тепер Клері все здавалося іншим. Джейс тримав її за руку, і по пальцях, зап’ясті та долоні пробігали легкі електричні імпульси. У голові роїлися питання, але, боячись усе зіпсувати, вона притримала їх на пізніше. Він сказав: «Прикро» – отже, вечір закінчено, принаймні, поцілунки.
Вони підійшли до дверей її спальні. Клері притулилася до стіни і подивилася на хлопця.
– Дякую за пікнік з нагоди мого дня народження. – Вона намагалася говорити якомога нейтральніше.
Він з неохотою випустив її руку:
– Йдеш спати?
«
– А ти хіба не втомився?
– Ніколи не був таким бадьорим, – тихо відказав він.
Джейс схилився поцілувати дівчину, схопивши її обличчя вільною рукою. Їхні губи зустрілися у поцілунку, спершу зовсім невинному, та коли пристрасть почала наростати, двері спальні прочинилися і в коридор вийшов Саймон.
Примружений, без окулярів і зі скуйовдженим волоссям, він все-таки чудово розгледів, що відбувається.
– Якого