Серце Клері голосно гупало. Якщо руна змогла оживити картину, значить…

Не відриваючи очей від малюнка, Клері намацала олівці. Затамувавши подих, вона розгорнула нову, чисту сторінку етюдника і швидко почала малювати першу річ, яка спала на думку, – кавове горня, що стояло на тумбочці біля ліжка. Згадуючи заняття з натюрморту, Клері промальовувала кожну дрібницю: затертий обідок, тріщину на ручці. Малюнок вийшов надзвичайно детальний. Керуючись інстинктом, Клері схопила чашку, поставила її на папір і почала старанно креслити там руни.

Розділ 18 Чаша Смерті

Розділ 18

Чаша Смерті

Джейс лежав у ліжку і вдавав, що спить (для нього ж краще), але гучний стукіт у двері все-таки вивів його з себе. Кривлячись, він насилу виліз з ліжка. Хоча він добре тримався в оранжереї, але все тіло ще боліло після вчорашньої пригоди.

Джейс чудово знав, хто так наполегливо стукає. Напевне, Саймон знову перетворився на пацюка. Але цього разу нехай залишається клятим гризуном хоч назавжди – Джейс Вейленд і пальцем не поворухне.

Клері притискала до себе етюдник, з рудих кіс повибивалися пасма волосся. Джейс прихилився до одвірка, намагаючись не зважати на викид адреналіну, спровокований її виглядом. Він уже не вперше ставив собі те ж саме запитання: «Чому?» Ізабель користувалася своєю красою так само вміло, як і батогом; Клері ж узагалі не розуміла, наскільки вона вродлива. Можливо, саме тому.

Джейсові спала на думку лише одна причина, з якої вона могла прийти сюди. Хоча це було б безглуздям після всього, що він їй наговорив. Слова наче зброя – цього навчив його батько. І Джейс хотів вразити її болючіше, ніж будь-яку іншу дівчину. Власне, він узагалі ніколи не образив жодної дівчини перед цим. Зазвичай, він просто хотів заволодіти ними, а пізніше хотів, щоб йому дали спокій.

Джейс навмисне заговорив тоном, який вона ненавиділа:

– Навіть не кажи мені, що Саймон перетворився на оцелота, і ти хочеш, щоб я знову тобі допоміг, доки Ізабель не зробила з нього хутряну накидку. Почекай до завтра, сьогодні я вже в неробочому стані. – Він тикнув пальцем на свою блакитну піжаму з діркою на рукаві. – Бачиш? Піжама.

Здавлося, Клері не чула його:

– Джейсе, це дуже важливо.

– Тільки не кажи, що тобі терміново захотілося помалювати. Якщо потрібен оголений натурщик, то я не в тому настрої. Звернись до Годжа, – і додав: – Кажуть, він на все згоден, лише б…

– Джейсе! – Клері перебила його, вона майже верещала. – ЗАТКНИСЯ хоч на секунду і вислухай мене!